Олександр Бобрик: Робіть щось – або відходьте!

( 0 Votes )

Дізнавшись, що Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції 16 лютого визнав такими, що не відповідають вимогам антикорупційного законодавства законопроекти про особливості видобутку бурштину-сирцю на родовищах і проявах, які не мають промислового значення, та про видобування та реалізацію бурштину не можу втриматися, щоб не висловити своєї думки.

Звичайно, можна погодитись, що не все в поданих законопроектах узгоджено з податковим кодексом України, Кодексом України про надра, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища». Але є ж в Україні багато наукових установ, куди могли б ці законопроекти бути вже направлені і якомога швидше допрацьовані, узгоджені між собою та прийняті?..

Адже сьогодні, зокрема у нашому районі, розорені нелегальним видобутком бурштину землі вимірюються тисячами гектарів. А кошти лише за примітивним підрахуванням і на одні лише «криші» складають мало не мільярд гривень у рік. Якщо хтось сумнівається у названій цифрі, рахуймо разом.

У підприємливих осіб району перебуває близько 1000 мотопомп (у деяких особливо «підприємливих» по декілька мотопомп, а окремі «святі» навіть свої екскаватори мають). Заради справедливості: не всі мотопомпи і не щоденно миють. Тому для розрахунку візьмемо лише 100 мотопомп, які «працюють» щоденно, а на «кришу» за 1 добу використання мотопомпи платиться 1000 доларів. Що отримуємо? 100 мотопомп множимо на 365 днів і на 1000 доларів, отримуємо 36 млн. 500 тис. доларів. Переводимо у гривні (по курсу 25): маємо 912.5 млн. грн.! І це лише за так звану «кришу».

Чому я так детально розписав? А для того, щоб кожен порівняв і прикинув, які крутяться гроші. А для порівняння скажу таке. Напередодні нового року ми приймали бюджет району на 2015 рік, то цифра від обороту бурштину як мінімум у 2 рази більша за районний бюджет (372,1 млн. грн.)! Тому лише за 1 рік і лише за те, що передається у злочинні руки кришувальників, вдалося б добротно відремонтувати всі дороги в районі.

Хотілося зачепити ще один аспект цієї проблеми – екологічний.

Появивились уже такі «специ», які більш як з 20-ти метрової глибини вимивають бурштин. Відповідно, забруднюються підземні водні горизонти, з яких майже все населення, що має криниці та неглибокі свердловини (до 30 м.), споживає питну воду. Підземні води так само, як і поверхневі, мають свої течії і перебувають у постійному русі. Тому з часом при такій інтенсивності вимивання бурштину вода стане непридатною для споживання і це призведе до буріння більш глибоких артезіанських свердловин та дорого вартісного будівництва водопроводів та зростання соціальної напруги.

Крім цього, родючий шар замивається глибоко в землю, або покривається намивом різного роду глибинних порід, що на сотні років приводить значні площі сінокосів, лісів, полів (які, до речі, часто є паями), у непридатний для подальшого використання стан. І ось тут, підсумовуючи, потрібно сказати, що порушуються як мінімум п’ять статей Конституції України, а саме: 5, 13, 14, 16, 19.

Особливо слід процитувати 13 ст. Конституції: «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу». З цього напрошується висновок, що правом власності всього народу злочинно користується невеличка купка нахабних людей.

Особливо варто відмітити моральний аспект таких діянь. Одна ситуація коли людина не має засобів для існування, бере лопату на плечі і здобуває таким чином собі хліб насущний (хоча і це є правопорушення). І зовсім інша ситуація, коли людина в минулому все свідоме життя працювала в правоохоронних органах, мала на погонах великі зірки та отримала немалу кількатисячну пенсію, зараз організовує злочинний видобуток бурштину…

А ст. 14 нашої Конституції гласить: «Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави».

Мене дуже цікавить, що то за така особлива охорона. Судячи з того, що відбувається в нас, то це охорона злочинної діяльності тих, які своєю злочинною бездіяльністю, у своїх інтересах здійснюють таку охорону. І коли більше десяти років звучить відмовка, що, мовляв, нічого не можна зробити, бо нема закону, друге, третє, то вже хочеться кричати: «Відходьте, панове, і йдіть туди, де ви зможете щось робити, а на ваше місце прийдуть люди, в лексиконі яких слова «не можна» не буде!». На мій погляд, якщо не виходить узаконити, тоді забороніть. А заборона дуже проста – перекрийте контрабандні шляхи збуту бурштину, відповідно, ніхто не скуповує – перестануть як мити, так і копати.

Інший шлях – на період розроблення нормальних законодавчих актів необхідно узаконити і поставити під жорсткий контроль та відповідальність за скупку бурштину. А скупники, доки не сплатять встановлений податок, не зможуть далі його реалізувати.

Я вірю, що наші нардепи від Рівненщини (а серед яких є і заслужені юристи України), які давали обіцянку максимально прискорити узаконення видобутку бурштину, таки на ділі пришвидшать цей процес.

 Олександр Бобрик,

голова фракції УНП в районній раді.

 

У вас недостатньо прав для коментування.