Квадратні метри палаців та халуп зрівняли у ціні

( 3 Votes )

Безперечно, наводити лад у збиранні податків у нашій державі потрібно. Можна вітати дії парламентаріїв, які, приймаючи зміни до Податкового кодексу, «ламали списи» за кожну його букву та статтю. Адже тільки за рахунок зібраних податків держава може виконувати свої функції, серед яких основними є утримання системи управління державою, охорона здоров’я, освіта, правоохоронні органи та збройні сили. До того ж, це є показником цивілізованого суспільства. А якщо подивитись більш ширше, цим виказується повага до своєї країни.

 

Прийнятий Верховною Радою України Закону  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деякі законодавчі акти України щодо податкової реформи»  71-VIII від 28.12.2014 року вступив у дію з 1 січня 2015 року. Разом з іншими новими видами податків встановлюються і ставки та підходи до оподаткування на нерухоме майно.

Зокрема, статтею 266 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» визначаютьcя платники податку, а саме «фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості». Згідно зазначеного закону, «об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі і його частка». А базою оподаткування «є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток».

У грошовому показнику сума податку на нерухомість визначається наступним чином: «ставка податку за 1 кв. м загальної площі об'єктів житлової та нежитлової нерухомості для фізичних і юридичних осіб встановлюється в розмірі, що не перевищує 2% мінімальної заробітної плати на рік, або приблизно 24,36 грн. (мінімальний розмір оплати праці станом на 1 січня 2015 року – 1218 грн. на місяць), відмічає видання «Українська правда». 

Окремою статтею визначаються об’єкти, які не оподатковуються: а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності); … в) будівлі дитячих будинків сімейного типу; г) гуртожитки; … д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину; е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках; є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств; ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності; з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

Визначаючи об’єкти та ставки податку на нерухомість, у законі передбачені певні  пільги зі сплати податку на нерухомість для фізичних осіб. Наприклад, не оподатковується квартира площею 60 кв. м, будинок, площа якого не більша 120 кв. м. Але за надлишок, хоча б один квадратний метр, треба сплатити приблизно 24,36 грн.   

Відповідальність за несплату або несвоєчасну/нeповну уплату податку на нерухомість така ж, як для інших податків. Згідно з п. 126.1 ПК, загрожує штраф y розмірах 10% вiд погaшеної суми податкового боргу — за затримку до 30 календарниx днiв; 20% вiд погашeної суми податкового боргу — за затримку більше 30 календаpних днів.

Для кожної держави  питання грошової складової, тобто податків, є найболючішим. Те, що для урядовців є тільки цифровим показником податку, для пересічних громадян стає інколи великою проблемою. Так, наприклад базою оподаткування даного закону визначається, що платити треба за загальну площу об’єкта житлової нерухомості. На практиці постає питання: «Чи враховується у загальну площу балкон або лоджія у міській квартирі?». Відповіді на це питання у законі не має.

Та й у всьому світі податок на нерухомість стягують з вартості майна, а не з квадратних метрів. Наприклад, вартість елітного житла у Печерському районі Києва і вартість житла в Макіївці різниться в десятки тисяч гривень, а платити податок чомусь треба всім однаковий. Навіть «папєрєднікі» (зокрема, М. Азаров, при якому і було вперше введено цей податок) пропонували оподатковувати лише житлову  площу. До того ж, Уряд, який, власне, й ініціював введення оновленого податку на нерухомість, банально переклав відповідальність за такі нововведення на органи місцевого самоврядування, адже саме вони, а не Кабінет Міністрів, відчують на собі «праведний гнів» платників податків, яким нарахують податкові зобов’язання за сарай та літню кухню, котрі були побудовані 30-40 років тому за власні кошти селян.

До прикладу, на Кіпрі та у Греції стартова вартість нерухомості для цілей оподаткування становить  120 тис. євро та до 200 тис. євро відповідно, а найвищі податки на нерухомість в ЄС у Німеччині (від 2,6 до 10% від оціночної вартості) та Данії (до 6,4% від оціночної вартості). Всі власники нерухомості США теж щорічно платять податок на нерухомість. Його величина визначається з розрахунку ринкової вартості і коефіцієнта, визначеного місцевою владою. Середній розмір річної виплати може коливатися приблизно в межах $ 8- $ 13 за кожну $ 1000 оціночної вартості. В нас же поки виходить, що незалежно від того, чи власник ти зруйнованого під час АТО житла десь в Авдіївці, чи трикімнатної «хрущовки» у Черкасах, чи заміського замку в Конча-Заспі – ти будеш сплачувати однакові кошти. А нема реєстрації — нема податку. Тому незабаром країна з подивом з’ясує, що неймовірна кількість палаців у нас не введена в експлуатацію, формально вони є "недобудами", а тому оподаткуванню не підлягають.

Ще раз наголошуємо: податки платити треба. Але й народним обранцям не слід поспішати, а перед тим, як голосувати за закон, тим більш такий соціально чутливий, як податковий, треба сісти з олівцем та порахувати, яка користь державі та громадянам від прийнятих новацій очікується у короткостроковій та довгостроковій перспективі.

Олександр ТРУХАЧ ОВ, м. Київ,
спеціально для «Володимирецького вісника»

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 41 гостей на сайті