HomeНовиниВ РайоніБути чи не бути? Сортування сміття у Володимирці (+фото)

Бути чи не бути? Сортування сміття у Володимирці (+фото)

( 0 Votes )

З 1 січня 2018 року в Україні обробка і поділ сміття на вторсировину і таке, що підлягає захороненню, стають обов’язковими. Про це говорить ст.32 ЗУ «Про відходи».

Разом з тим вже 1 липня 2017 року набрав чинності держстандарт «Контейнери для побутових відходів» (вступає в силу євростандарт сортування сміття). Згідно з ним громадяни зобов’язані самостійно сортувати своє побутове сміття по контейнерах – окремо папір, окремо скло, окремо пластикові пляшки.

Або ми живемо не в Україні, або ж місцевий календар добряче збився, і до нас липень 2017 ніяк не дійде. Ні для кого не секрет, що по Володимирцю контейнерів стільки ж, скільки людей на Марсі. За вікном вересень, а про сортування сміття у нас ніхто й не чув.

 

Контейнерів нема й не буде?

– Контейнерів у нас нема, – заявляє начальник КП «Аква» Олександр Пігаль. – Минулого року закупили потужний сучасний сміттєвоз, проте користуватись поки що ним ми не маємо змоги – він орієнтований виключно на контейнери, сам подрібнює і пресує сміття. Об’єм його кузова – 23 кубометри. Для порівняння: на причеп з тракторцем вміщується не більше 5 тонн сміття. То все селище новий сміттєвоз може 2-3 рази обїхати, поки наповниться сміттям. Це й економніше виходить, ніж збирати сміття трактором.

Підприємці згідно договору з нами повинні мати такі контейнери, але досі ніхто їх не придбав. Всі чекають один одного, а ніхто першим бути не хоче. Ми неодноразово звертались до селищної ради на рахунок закупівлі сміттєбаків для населення. Як бачите, їх досі нема. Якщо ж колись вони нам надійдуть, планується зробити 13 майданчиків по селищу, де будуть розташовані 39 контейнерів для сміття.

Олександр Пігаль також розповів, що не так давно мав розмову зі сміттєпереробним підприємством аж із Вінниці. Наразі фірма вивчає обсяги і масштаби нашої з вами сміттєспроможності (якщо це можна так назвати), тому є надія, що скоро його взагалі  забиратимуть на переробку для біопалива.

Селищний же голова Володимирця Олександр Осмолович, почувши про делікатне питання із контейнерами, спирається на ст. 41 ЗУ «Про відходи»:

– Закон говорить, що будь-які витрати, пов’язані з вивозом та утилізацією сміття, лягають в першу чергу на самих власників цього сміття. Селищна рада за бажанням і наявності коштів може фінансувати закупівлю тих самих контейнерів. У нас неодноразово питання їх придбання піднімалось на сесії. Однак по сьогоднішній день депутати не готові виділити кошти для встановлення сортувальних контейнерів.

 

Сміття при дорозі: хто крайній?

Нині ситуація із вивозом сміття у Володимирці досить гостра: за ідеєю, домовласники мають підписувати договори з «Аквою», щоб та кілька разів на тиждень (багатоквартирні будинки) чи кілька разів на місяць (приватний сектор) забирала їхні ПОБУТОВІ відходи. На інше – будівельне, наприклад, сміття – підписуються інші договори, згідно з якими здійснюється окрема плата по факту виклику трактора з причепом.

Проте люди цими НЕнюансами здебільшого нехтують. Інколи взагалі про це не знають. Дуже часто так трапляється, що володимирчани відмовляються уклоадати договір з «Аквою», а своє сміття підставляють до сусідського, який згідно підписаного між сусідом і комунальниками договору, збирають на трактор комунальники. Таким чином, і від сміття позбавились, і гроші за це не заплатили.

Якщо ж сусід виявиться зубатим і скаже «но-но, парніша», то згодом на окраїнах лісу поблизу селища можна потрапити на поодинокі стихійні звалища. І справді: чого їхати аж на сміттєзвалище в інший бік селища, якщо пакет зі сміттям можна викинути одразу біля сусіднього лісу? Ніхто не бачить, що це я, значить – можна.

Звична картина, коли їде трактор за людським побутовими відходами, а на причеп кидають і поламані велосипеди і старі крісла. Якщо чесно, для фотопідтвердження цього факту мені не довелось бігати по сміттєзвалищам. У центрі Володимирця по вулиці Чкалова просто при дорозі майже під носом у РДА якийсь «мудрий» хазяїн додумався висипати купу будівельного сміття (рештки стічних труб, старих дощок, кахелю, землі і уламків грубки). При тому, що трактор збиратиме сміття цією вулицею аж наступного дня. Тобто два дні лежатиме в центрі селища на очах у всіх купа сміття, і, будучи кинутим і нікому непотрібним, несміливо чекатиме на трактор.

Той же закон «Про відходи» пише, що навіть сміття має власника і він несе відповідальність за свої відходи. А власник чомусь вважає, що якщо живе в багатоквартирному будинку і викине сміття під спільний багатоквартирний будинок, то вже й соромно за це бути не може – будинок спільний, отже ніхто саме на нього не подумає. Тобто «я не я, і хата не моя». У крайньому випадку скаже «це не я, воно саме» і через тиждень картина відтвориться.

Ось вам, панове, цивілізація. Насолоджуйтесь красою центральної площі, тільки сильно не вдивляйтесь в бокові тротуари. Бо тут часто ви можете при дорозі уздріти використані підгузки і щось ще, більш неприємне.

 

Собаку викинули в каналізацію: ви вже зрозуміли, хто крайній?

– Встановлення сортувальних контейнерів – це лише пів-справи, – зазначає Олександр Пігаль. – Для того, щоб ними користуватись, люди повинні мати певний рівень свідомості, культури, поваги до себе і до інших. Ті самі використані підгузки, вологі серветки, засоби особистої гігієни у нас в селищі багато хто викидає прямо в унітаз. Каналізація забивається, а винна «Аква».

Не дадуть ті сортувальні контейнери користі доти, доки самі люди не усвідомлять, що порядок мають підтримувати особисто вони ж самі, а не хтось це має робити за них. На минулому тижні в центрі по Соборній біля «Чилі» забилась каналізація. Ви не повірите, що ми звідти дістали: собаку. Якийсь нелюд десь поблизу спеціально відкрив люк і вкинув туди тварину. Питання лише, чи була перед цим та тварина живою, чи туди викинули вже її труп. В будь-якому випадку, не зрозуміло, нащо це було робити.

До речі, начальник «Акви» доповнив, що туалетний папір, особливо багатошаровий, той, що з дорожчих, – він у воді не розчиняється (як би там не запевняла реклама), а набухає, тому не менше за вологі серветки забиває каналізацію і унітази.

 

Куди дівати підгузки?

У свою чергу начальник Володимирецького районного управління головного управління держпродспоживслужби в Рівненській області Олександр Петрук розповідає, що у нас в районі сміття не перероблюється: нема організацій, які могли б цим зайнятись (агов, підприємці, втрачаєте мільйони, прокиньтесь, поки це не зробив хтось за вас!).

– Так, звичайно, використані підгузки, засоби особистої гігієни, паперові серветки мають довгий термін розкладання – від 250 до 500 років. Переробкою їх має займатись спеціалізоване сміттєпереробне підприємство.

Засоби гігієни потрапляють під категорію «інші відходи», вони з іншим сміттям пресуються і утилізуються за особливою методикою. Проте за відсутності сортування і переробки сміття у нас в районі абсолютно всі відходи без перебору захоронюються (засипаються шаром землі) на відведеній для цього території, – прокоментував Олександр Петрук.

– Засоби догляду та гігієни розроблені заради нашого з вами комфорту, але ніхто не замислюється над тим, на скільки вони шкідливі для екології і нашого з вами здоров’я, коли стають вже сміттям. Вихід – максимально зменшити використання тих предметів ужитку, термін розкладання яких більше року. І це є вихід не лише тоді, коли у вашому місті немає сміттєпереробного заводу. Це є вихід для всієї планети.

Він також зазначив, що вже більше трьох років їхня служба не може перевірити стан сміттєзвалищ, адже на подібні перевірки державою накладено заборону.

Як у Європі?

Українка Ольга – родом з Костопільського району, живе в Німеччині вже добрих 13 років. За цей час змогла не лише вивчити менталітет німців, а й освоїтись серед них. Проте в кожному регіоні країни свої правила і порядки (вона проживає у Мюнхені).

             Ми сортуємо сміття вдома все окремо: папір, пластик, загальне сміття, залишки їжі (біо). Для кожного сорту біля будинку є окремий контейнер. Відповідно, у кожен окремо й викидається сміття. Скло сортуємо по кольорах – окремо біле, окремо зелене, окремо коричневе. А пластикові пляшки переважно здаємо в магазин назад: є спеціальні автомати, здана б/в пляшка в яких повертає німцям 0,25 євро за штуку. Деякі пластикові пляшки не здаються, тому вони викидаються у відповідний контейнер для пластику. Контейнери щотижня розвантажуються. Люди дотримуються порядку, не буває такого, щоб лінуватись і свідомо викидали сміття не туди. Німці дуже чиста нація. По місту урн багато, а посеред вулиць обабіч дороги чи просто на пішохідному переході тут не зустріти великі контейнери для сміття, як буває в українських містах. Сміттєбакам не місце серед вулиці. Вони стоять десь на задніх дворах. Там, де велике скупчення людей, наприклад, на залізничних вокзалах, стоять урни більшого розміру і вони поділяються на три частини для сортування відходів: на папір, пластик і загальне сміття.

 

Як в інших українських містах?

Валентина з Костополя (райцентр) розповідає:

– Сортувальні контейнери поставили у нас кілька років тому, проте ніхто особливо не дотримується правил сортування. Кидають, куди кидається. Пляшок в контейнері для пляшок потроху збільшується, але серед загального сміття їх також вистачає. Особисто я викидаю все у загальне сміття. Скляних відходів не маю, з пластику – лише раз на місяць пляшка з-під олії. Але я все в кульок складаю і несу на смітник (одна точка на весь житловий сектор, близько десяти 9-поверхівок зносять сміття лише сюди). Якщо ж люди викидають щось із взуття чи одягу, то у контейнер не кидають, а складають акуратно біля сміттєбаків. Завжди знаходиться той, хто прийде пошукати щось цікаве у смітнику. То ці сумки з одягом передбачені для таких людей.

Ірина, Одеса (облцентр):

– Уперше чую про окремий контейнер для поліетилену чи скла. Не знаю, як по інших районах Одеси, але у нас побутові відходи сортуються лише на загальне сміття і пляшки. Люди дотримуються, сортують. До речі, часто починаю помічати, що на дитячих іграшках українською мовою зазначається прохання не викидати іграшку спільно з іншим сміттям. Натомість виробник радить: якщо не знаєте, куди викидати іграшку, віднесіть її туди, де купували, продавець має знати, як утилізувати поламану іграшку.

 

Коротке опитування жителів Володимирця:

Наталя: «Готова власноруч сортувати своє сміття. Але я живу в п’ятиповерхівці, то скажу вам, що у нас там такі люди, що з десяти чоловік, напевно, лише двоє б сортувало. Рівень свідомості і культури у наших людей дуже низький. Мої знайомі живуть у Німеччині. Розповідають, що там шалені штрафи виписують тим, хто викинув сміття, не посортувавши його. Пакетики та кульочки спочатку миють, висушують, а потім вже сортують і викидають. А тут яке миття. Тут хоча б вже брудний викинули не мимо урни, і на тому дякувати треба».

Ігор, 42 років: «Нехай держава думає про те сортування, моє діло сміття викинути».

Світлана, 19 років: «Навчаюся у Камянці-Подільському. Там давно сортують сміття і люди дотримуються сортування. Було б добре, якби ще штрафи запровадили за недотримання порядку біля смітників. Так було б дієвіше».

Юлія, 16 років, та Діана, 18 років: «Ми однозначно за сортування сміття, але його складати десь треба. Контейнери потрібні, особливо в центрі. Саме тут молодь часто відпочиває і вживає або якісь напої, або щось просто на площі їсть. Відходи в одну маленьку урну не вміщуються. Було б добре, якби наше селище мало свої сортувальні контейнери. Особисто ми б сортували свої відходи».

Іван, 30 років: «Однозначно за сортування сміття. Готовий навіть агітувати за це своїх друзів, родичів і всіх наших громадян».

Тамара, 46 років: «Сама сортувала б сміття і було би добре, якби люди мали таку ж думку. Так, це трохи забирає часу. Але до порядку людей треба привчати».

Володимир, 64 роки: «Позитивно ставлюсь до сортування сміття. навіть якби контейнери стояли б десь не поруч з моїм будинком, а треба було б до тих контейнерів трохи пройтись, мені б це не завадило сортувати свої відходи.

Андрій, 32 роки: «Готовий власноруч сортувати своє сміття. це наш не лише завтрашній день. Це вже має бути нашим сьогоднішнім днем. Але я буду його сортувати за умови, що контейнери стоятимуть хоча б один на вулицю. Якщо далі нести за квартал, я просто на матиму на це часу».

Сергій, 25 років: «Звичайно, я за сортування сміття. Якщо все буде належно організовано, то підтримувати порядок насправді не так і важко. Але я дуже сумніваюсь, що до нас така тенденція дійде».

Бабці біля під’їзду:

- готова сортувати сміття власноруч, навіть якщо доведеться трохи пройтись до сміттєбаку;

- як всі, так і ми;

- як зроблять, так і будемо робити, залишиться лише підтримувати порядок;

- собак багато біля тих контейнерів буде, та й безлад біля них же. Бруд, сморід… вже мали гіркий досвід із контейнерами.

 

Підготувала

Олена СТЕЛЬМАЩУК.

фото автора

 

У вас недостатньо прав для коментування.