HomeНовиниВ РайоніУ Володимирці місцеві бурштинщики повстали проти «київських «бурштинозагарбників»

У Володимирці місцеві бурштинщики повстали проти «київських «бурштинозагарбників»

( 0 Votes )

 

У редакцію повідомили про «стрілку» і розбірки наших «янтарщиків» з чужими. Газетярів «запросили» на 12 годину дня 30 червня до молокозаводу. Місцеві бурштинщики мали пікетувати «київських бандитів, які захопили бурштинові копальні від Володимирця, Канонич, Дубівки і аж до Озера…»

Людям уже те пікетування остогидло. Мовляв, їздимо, розганяємо, а чужі бурштинокопачі як мили бурштин, так і миють. Як охороняла їх міліція та інші служби «в погонах», так і охороняють.

– Це переповнило терпіння всього місцевого населення, – констатує Іван Дмитрович, старий бурштинщик. – Он подивіться, дороги у ліс перекопані. Чорниць уже по намитих ямах не збереш. Про гриби нічого й думати. А на залізничній станції вузькоколійки замість донецьких, запорізьких та кіровоградських бригад, яких ми минулого місяця вигнали, з’явилися київські. Причому з якимись документами, начебто на право видобутку. Вони вже «з ляшковими вилами» шлагбауми проти станції поставили. Поїдьте. Подивіться…

 

 

Кидаю своїх співрозмовників і курсую до вузькоколійки. Справді, мене зустрічає ось такий (на фото) перетин кордону і воєнізована охорона. Хоч і преса, а не «янтарні» авторитети, спокійно проходжу на територію. І зустрічає мене знайомий бізнесмен з області Валерій Олександрович Коротков, який підтримував всіх спортсменів області, а рівненський «Верес» і в Японію на змагання відсилав.

Біля трьох столиків в кунгу і районні знайомі обличчя: голова райпартії УНП Олександр Бобрик, головний лісничий Володимирецького лісництва Іван Швирид, сільський голова Каноницької сільської ради Василь Дуляницький (може, ще хтось був і заховався від преси, бо не захотів світитися)… Заступник Валерія Короткова, Борис Іванович почав темнити, та «головний шеф» взяв бика за рога і показав документи на геологорозвідку значно більшої площі, дозвіл на які видала наша Володимирецька райдержадміністрація та районні депутати ще у … 2009 році.

Чому шість років (!!!) ця земля, переважно ліси, не була «вострєбована» – не відомо. А те, що місцевих бурштинокопачів «взувають», видно, як в Божий день. Валерій Олександрович сказав:

– Районноє руководство прєдложіло мнє возглавіть вєсь янтарь района. Всє работи…

Коментарі, як бачите, зайві. У людини на руках документи. Його сюди запросили. Він приїхав сюди із командою. Як хазяїн. А тепер стоїть питання: «Хто в нас такий розумний, що розпоряджається за спиною громади і людськими паями, і державними лісами? Хто за нашими спинами торгує бурштиновими площами і «кришує» цей бізнес?

Але місцеве населення цікавить одне: доступ до народних багатств. Поки що спільних. Бо мораторій на продаж землі не узаконено.

 А чого хочуть місцеві бурштинщики?

Вони хочуть легалізації видобутку бурштину. Із свого середовища хочуть обрати людину, яка буде контролювати і збирати усіх старателів в організовану команду, яка прагне працювати в правовому полі нашої держави настільки, наскільки це можливо. Старателі хочуть допомагати вирішувати питання в районі, і кошти, які йдуть «на кришу», пустити на дороги, недобудовану поліклініку, школи, садочки… Проблем у району багато. А якщо взяти адміністративно-територіальну реформу, і коли кожна громада буде жити із свого кулачка, із своєї землі-території, то зрозуміло: ми маємо захищати свою землю, і берегти її для себе. Донецькі, запорізькі та кіровоградські нас не прогодують…


 

До вечора вівторка наметове містечко чужих старателів у лісі люди перевернули. Міліціонери зайняли сторону місцевого люду. А правоохоронців, які перейшли на бік «київських» «янтарщиків» з документами, обізвали «прєдатєлями». Сміх людський. І сльози. «Власники» ж земель (якщо це правда, то давним-давно уже проданих нашою владою господарників) пообіцяли призвати на допомогу і на захист «своїх» площ під «геологорозвідку» добровольчий батальйон «Айдар». Наче йому нема чого робити на Сході, а тільки ховатися по наших лісах та ділити бурштиновий бізнес, який і так уже замішаний на крові. А кров людська – не водиця, і рано чи пізно обернеться народним прокляттям для тих, хто цинічно і безкарно торгує нашими з вами надрами та знищує наші землі й ліси…

Тема відкрита. Хто що нове чув, пишіть на сайті Полісся.Нет

Галина Тєтєнєва

На фото автора: фрагменти протистояння…

 

Матеріали по темі:

 

 

У вас недостатньо прав для коментування.