Наші лікарні чекають радикальні зміни – з початку 2018-го їх зобов'язують на ділі, а не на папері забезпечувати пацієнтів стаціонару ліками. Причому не умовними зеленкою з вазеліном (яких, за словами медпрацівників, теж хронічно немає), а затребуваними препаратами з доведеною ефективністю. Складанням списку цих препаратів займався експертний комітет з відбору та використання основних лікарських засобів, спираючись на модельний перелік ВООЗ і останні наукові дані (цю модель вже застосували 156 з 196 країн світу).
Нова схема відпуску ліків повинна була запрацювати вже 27 вересня, але Кабмін, на прохання Міністерства охорони здоров'я, відклав старт до 1 січня 2018-го: адміністраціям медустанов створили умови сформувати свої списки і провести закупівлі. Ознайомитися з повним Нацпереліком можна на сайті МОЗ.
Отже, якщо раптом потрапите на лікарняне ліжко і вам знову вручать довгий список усього, що треба принести з аптеки, – ви маєте повне право запитати, чому медпрепарати не пропонують безкоштовно або чому лікар призначає те, чого немає в оновленому Нацпереліку. Сам перелік, до речі, будуть допрацьовувати ще до 2019 року, поки не вийде відповідає запитам часу список, який стане базою для держзакупівель. Та й після його стануть переглядати щорічно: фармакологія на місці не стоїть. Правда, вже сьогодні до змісту списку є претензії: з нього прибрали деякі важливі пункти. Залишається чекати, чи внесе МОЗ поправки.
Ліки, які нікому не треба, замінять
МОЗ офіційно визнає: препарати, які всі ці роки закуповувала держава, не відповідають потребам пацієнтів. Про це йдеться у спеціальному зверненні на сайті відомства.
Так, 86% пацієнтів в 2016 році купували ліки власним коштом (дані USAІD/SIAPS Україна), і це при тому, що паралельно держава витрачала на закупівлю нікому не потрібних ліків мільярди гривень щорічно. Ситуація дійшла до абсурду: гроші платників податків йдуть в нікуди, а 69% громадян займаються самолікуванням (результати дослідження в рамках проекту USAID "(Біс) платна медицина" і БФ "Пацієнти України"), а 43% госпіталізованих навіть змушені продавати майно або влазити в борги, щоб покрити витрати на лікування.
"При цьому, аж до сьогоднішнього дня, для стаціонарів в основному закуповувалися дорогі препарати, які надавалися пацієнтам за доплату або призначалися лише для окремих категорій громадян (наприклад, чорнобильців), – пояснює Вікторія Тимошевська, директор Програмної ініціативи Громадське здоров'я МФ "Відродження". – Новий перелік змінить правила: базове лікування від пріоритетних хвороб за держрахунок отримає кожен пацієнт".
ДЕ ШУКАТИ ЗАКУПІВЛІ
Наявність всього закупленого лікарні повинні публікувати на стенді в приміщенні лікарні (якщо не роблять електронні звіти в системі eliky.in.ua).
"Витратні матеріали МОЗ ніколи не закуповувало: це обов'язок самої медустанови (за виділені їй кошти) або місцевого департаменту здоров'я. Якщо ці матеріали змушують купувати пацієнта – значить, бюджетні кошти, що виділені на них, були витрачені на інші цілі", – каже з цього приводу Вікторія Тимошевська. – "Чи не буде спокуси перенаправити на інші цілі і гроші, передбачені для медикаментів з Нацпереліку? "У всякому разі, у нас закупівлі завжди проходили, і ліки пацієнтам видавалися. Не знаю, чому в майбутньому могло б стати по-іншому", – каже хірург торако-абдомінального відділення НДСЛ "ОХМАТДИТ" Андрій Іськів.
З КОГО ПИТАТИ
Чиновники з МОЗ стверджують, що обійти вимоги Нацпереліку неможливо. Замовники (департаменти охорони здоров'я) повинні збирати інформацію про потреби всіх своїх медустанов, пояснили нам в МОЗ. Їх розрахунок проводиться згідно із затвердженими методиками. Якщо ліків буде не вистачати – це відповідальність місцевих органів влади, зокрема структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обл- і міськадміністрацій, які прорахувалися. Після того, як обов'язкові закупівлі завершаться на 100%, не забороняється самостійно дозамовити необхідне поза Нацпереліком на свій розсуд.
"Місцеві органи влади можуть забезпечувати медикаментами з місцевих бюджетів, в тому числі і коштів, іноді що зберігаються, наприклад, на депозитних рахунках", – пояснили в прес-службі МОЗ. Але також, по правді, можуть і послатися на брак коштів.
Новий протокол: без неефективних ліків
"Частина лікарів буде проти: новий Нацперелік обмежить можливість необґрунтованого призначення ліків, зокрема, так званих фуфломіцинів. У пацієнта з'явиться інструмент, щоб уточнювати: чому призначили препарат, якого немає в офіційному переліку? Чи виправдане його призначення?" – пояснює виконавчий директор БФ "Пацієнти України" Ольга Стефанишина і каже, що критики вже вистачає, але через це проходять всі країни.
"Акції протесту пацієнтів бувають і у Великобританії, і навіть там їм іноді відмовляють у держзабезпеченні деякими препаратами, – наводить приклад вона. – Брак ресурсів – всесвітня проблема, всіх всім не забезпечиш. Але базовим – цілком".
У списку: прибрали і додали
Думка експертів з приводу Нацпереліку розійшлися. З одного боку, з нього випали арбідол, ефективність якого доведена лише в російських клінічних випробуваннях, а за кордоном – ні, і алое для ін'єкцій – "панацея" без доведеної користі проти будь-яких захворювань.
"Раніше в Україні за держрахунок можна було закуповувати будь-який препарат, в тому числі з недоведеною ефективністю. Фармвиробників потрібно було просто домогтися, щоб їх препарат потрапив в спецпостанову Кабміну №1071", – говорить Тимошевська.
"Хто заніс потрібному чиновнику гроші, той і потрапив зі своєю продукцією в список, – пояснює Стефанишина. – Купували саме його препарат, навіть якщо він був не найдешевший з можливих варіантів. Для дитячої онкології так купували ліки, не призначені для дітей, – досить було, скажімо, звозити лікарів на семінар фармкомпанії, і вони в робочих групах МОЗ лобіювали той чи інший препарат".
Держава дозволяла чиновникам і лікарням неефективно використовувати гроші, вважає Вікторія Тимошевська. Новий Нацперелік докорінно міняє правила: тепер за бюджетні гроші будуть купувати тільки ті ліки, чия ефективність, безпека і економічна доцільність підтверджена експертами ВООЗ. У старому списку було понад 700 пунктів, в новому – близько 300 (ще змінюється), говорить Стефанішина.
ПИТАННЯ ВИЖИВАННЯ
Але є підозри, що попутно з переліку випали і важливі пункти.
"Пацієнти з важкими, рідкісними захворюваннями помруть через те, що держава не забезпечує їх ліками, перев'язувальним матеріалом, а самі громадяни не мають грошей це купити", – так висловилася з цього приводу глава Комітету із захисту прав пацієнтів при Громадській раді Міністерства охорони здоров'я Оксана Александрова.
Наприклад, зникли застосовувані в онкотерапії моноклональні антитіла. Раніше їх закуповували 8 видів, тепер – тільки одного, і положення пацієнтів, які "підсіли" на інші 7, підвішене. Виключили місцями і те, що пройшло всі етапи клінічних досліджень і довело свою ефективність: деякі кровоспинні, знеболювальні засоби, ліки для боротьби з туберкульозом, гепатитами, інфарктом міокарда.
Утім, поживемо – побачимо…
Тетяна Негода,
< Попередня | Наступна > |
---|