Авторизація

HomeНовиниОфіційноЧому потрібні меценати (+фото)

Чому потрібні меценати (+фото)

( 3 Votes )

Скажіть, чим для вас вимірюється людяність, доброта? Якою мірою? Зрештою, що таке благодійність? Певне, в усіх випадках все-таки це не гроші, а якась інша морально цінова категорія.

Один багатій може, зітхаючи, банку-другу фарби виділити на ремонт класу у школі, де навчається його дитина – і вимагатиме собі подяк через газету.

А інший батько гроші на фарбу, що не достає, здасть, прийде сам та власними руками зробить ремонт – і не вимагатиме ні вдячності від учителів, ні подяк від учнів – бо просто там навчається його дитина.  Але ж обоє вони – благодійники для навчального закладу! Та мова сьогодні не про освіту.

Держава не тільки підтримку освітніх закладів переклала на плечі батьків, а й медицину фінансує по залишковому принципу. За словами голови районної ради Василя Ковенька, передбачені видатки на утримання медзакладів району на 2017 рік не покривають потреб галузі навіть на захищені статті (зарплата та енергоносії до кінця року).

І якщо педагоги більш-менш соціально захищені (середня зарплата вчителя сьогодні складає 4 від до 7 тисяч гривень), то молоді лікарі після інтернатури отримують трохи більше 3 тисяч гривень – менше від прибиральниці (бо та ще якусь доплату за роботу з миючими засобами отримує, чи за вислугу років)!

Так, звісно, кожна праця в пошані. Але уявляєте міру відповідальності: підлогу в чистоті тримати – і людей лікувати? Так зрівнялівка призводить лише до втрати кадрового потенціалу, адже попит на наших лікарів є практично в усіх закордонних клініках.

Але в середнього медперсоналу є клопоти, не менш важливі, ніж у докторів лікарська справа. От ви приходите в лікарню і що бачите перш за все? Так, чисто помиту підлогу, пофарбовані стіни і сяючі лампи на стелі, напрасовані халати, вазони на підвіконнях і затишок у кабінетах. Це все – обов’язок і заслуга тієї частини персоналу медичного закладу, яка відповідає за порядок і чистоту. Та ви ще не знаєте ціну тієї чистоти.

Ось вам приклад, узагальнений для всіє української медицини. Приїхала комісія з області, з управління охорони здоров’я, походила по відділенню і склала припис: палати потребують ремонту, стіни треба пофарбувати, а стелю – побілити у встановлений строк, інакше ні премії, ні доплат за розширену зону обслуговування їм не бачити до кінця року. Та й поїхали собі чиновники.


 

А коштів у центральної лікарні чи в центру надання первинної медико-санітарної допомоги не те, що на ремонти, а навіть на відпускні, на відрядження і навіть на зарплату до кінця року нема в достатньому обсязі! (З бюджету медицину, як ви пам’ятаєте, фінансують по залишковому принципу).

Але приписи є, їх треба усувати, хоч і руки опускаються до такої невдячної роботи (за мінімальну зарплатню у 3 тисячі гривень). Вчитель хоч до батьків звернеться, а медичка до кого? З пацієнта чи хворого вже аптеки встигли все висмоктати. От і звертаються … до власних гаманців, скидаються на ремонт, бо ж лікарня має бути чистою і без грибка на стінах, це ж не тюрма якась в Алькатрасі, а лікувальний заклад.

Це вже ситуація не гіпотетична, а цілком реальна для всіх ланок районної медицини.

Я ж хочу розповісти про позитивний приклад вирішення проблеми ремонту дитячого відділення Володимирецької ЦРЛ. Там медперсонал опинився у точнісінько такій ситуації, як описана вище. Ремонт треба регулярний (тут же дітки приходять, а вони особливо вибагливі пацієнти до затишку, інакше ніякі цукерки не допоможуть), а грошей не вистачає навіть на фарбу.

От вони, наші добрі і сердечні тьоті-медички, й звернулися влітку тихцем до відомого мецената Віктора М’ялика, попросили по можливості виділити гроші на фарбу. Інші матеріали медики зобов’язувалися купити за власний кошт (бо ж такі поточні ремонти вже давно лягли не на найманих працівників, а на плечі медперсоналу відділень).

Уже за кілька днів за вказівкою бізнесмена його помічник у Володимирецькому районі Іван Базака завіз у дитяче відділення 5 тисяч гривень.

Як же здивувалися жіночки і такій щедрості (бо ж отримали більше, ніж просили), і такій оперативності (бо хтось їм сказав чекати розгляду клопотання аж цілих 3 місяці)!

Робота закипіла. На гроші мецената закупили необхідні матеріали для ремонту, і замість кількох кабінетів косметично освіжили всі кабінети і коридор у відділенні, докупили ламп на освітлення, впорядкували реєстратуру (туди замовили металеві стелажі на картотеку), підклеїли  плитку фасадну на вулиці. І це все четверо медсестер…

Словом, роботи працівники дитячого відділення зробили чимало, в чому й пересвідчився меценат, особисто завітавши у Володимирець минулого четверга.

На зустрічі бізнесмена Віктора М’ялика та голови Володимирецької районної ради Василя Ковенька з колективом дитячих медиків  говорили про поточні виробничі проблеми медиків (до речі, без нарікань з їх сторони на державу). Піднімалися питання подальшого функціонування відділення. Адже дитячі лікарі та персонал не лише оглядають і лікують хвору малечу у своїй лікарні, а ще й працюють на державу. Скажімо, огляди діток до школи і до школяриків у дитсадки – все це обов’язки медиків дитячого відділення.

На їх плечах і щорічна військово-призовна комісія, і приписна комісія до призовних дільниць – загалом додатково лікарі оглядають більше 1300 підлітків щороку, фактично без належного матеріально-технічного забезпечення з боку Міноборони. Так, наприклад, ростомір у відділенні – з 70-тих років минулого століття, це вже справжній раритет, який і досі служить медицині (і допризовникам у тому числі).

За словами медсестри Олени Тимофіївни Грабовець, вона 45 років працює у підлітковому кабінеті – і деякі прилади медичного призначення з тих пір так і не оновлювалися. Про меблі в оглядових кабінетах та апаратуру у кабінеті фізіотерапевтичних процедур персонал взагалі говорить як про музейні експонати. Наприклад, дитячій лікарні, яка розміщена у цьому ж приміщенні, дуже необхідні інгалятори, а також профілактори Євмінова – а в наявності лише один, і той із середини минулого століття працює.

До слова, це дошка, на якій проводиться лікування та профілактика захворювань хребта у дорослих і дітей: остеохондроз, радикуліт, кили міжхребцевих дисків, сколіоз, протрузії, спонділолістез, порушення постави, інші патології хребта, а також відновлення функцій хребта після травм, відновлення функцій хребта після хірургічних втручань. На тлі розвантаження (витягування) хребта виконуються спеціальні вправи, упродовж певного часу м’язи “заповнюють” простір вздовж хребта, що утворився в результаті тракції. Внаслідок цього частину навантаження, що припадає на хребетний стовбур, беруть на себе новоутворенні м’язи і зміцнені зв’язки. Зрозуміло, навантаження на диск суттєво зменшиться, і відновлення диску буде відбуватися набагато інтенсивніше.

Коштує такий профілактор недорого, біля 1700 гривень. Але й того лікарня за куці бюджетні асигнування придбати не може: гроші й на захищені статті щороку урізають, не кажучи вже про приладдя для терапії. Тож відновлення хворого після хвороби чи операції – справа рук самого хворого. А ви кажете, в Європу йдемо. Добре, хоч меценати нині все частіше підставляють плече допомоги бюджетним організаціям…

Звісно, лунали щирі слова подяки від медиків і нашому земляку та меценату В. М’ялику за його небайдужість. А Віктор Ничипорович, пройшовшись відділенням і оглянувши його скромні, але чисто й акуратно пофарбовані руками медиків кабінети, пообіцяв привезти з Києва сучасні енергозберігаючі світлодіодні лампи, передав 1100 гривень на профілактор Євмінова і виділив додатково ще 10 тисяч гривень на завершення ремонту дитячої лікарні (лінолеум купити на підлогу треба, та ще електронні ваги для зважування немовлят і підлітків).

– Лікарі – це інструменти в руці Бога, – казав Віктор М’ялик. – Недарма ж кажуть, що рукою лікаря під час операції керує Всевишній. А тут мова йде взагалі про дитяче життя і здоров’я. Бог один, Біблія одна, і віра в нас одна, тому маємо спільно всі робити так, щоб нашим дітям жилося краще, ніж нам. А засіваючи зерна добра в наших дітях, і посіви зберемо добрі. Це свята справа – допомагати дитячій лікарні…

Фото Сергія Скібчика.

 

Коментарі   

 
+3 # Гість 14.09.2017, 22:59
Медицина звичайно у плачевному стані...але не треба робити із вчителів міліонерів...Ви поцікавтеся скільки зарплати отримуэ молодий вчитель,після інституту і з навантаженням 18 год(ставка) і скільки прибиральниця в школі отримуэ)))
Відповісти
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 95 гостей на сайті