HomeНовиниОфіційноПобрехеньки

Побрехеньки

( 0 Votes )

 

       

Спросоння

 

 

Серед ночі насварила

Чоловіка Лєнка:

– І зарплата у тебе

Теж така маленька!..

 

 


 

Парадокс 

 

– Вже кілька до весілля днів,

А сумнівів не кинеш!

Бо більше гарненьких дівчат

На вулиці зустрінеш!

 

 

 

Солдатський  лист 

 

 

«Мамо, все у мене добре –

Через рік вернуся.

Напишіть, чи вийшла заміж

Дівчина Ганнуся.

Мам, купіть мені на дембель

Поросятко риже.

Мамо, Прапором назвіть: 

Приїду – заріжу!! 

Сергій ЖОВКИНЕЦЬ.

 


 

Виховання  

Ми, учителі, не знаєм

(Мусимо зізнатись),

Як виховувати молодь

Й на що опиратись.

– Колись усе було просто

І все зрозуміло, –

Каже вчитель історії

Петренко Данило. –

Ми рівнялись на героїв

І учнів рівняли.

Про геройські вчинки дітям

Ми розповідали.

А тепер для нас усіх

Лиш одне «рівняло»:

Всі рівняються на долар,

Що б там не бувало.

І знання учнівські також

В долар переводять,

Коли вступна кампанія

В свою силу входить.

Наші діти все це бачать, –

Заявив Данило, –

І вже в школі для них долар –

Найбільше мірило. 

 

Федір ТАРАСЮК.

с. Ромейки

 

 

СКАРГА

Байка 

 

 

 

 

Підгледіли Ягнята, що їм харчів не докладають

І тим безчесно обкрадають.

Який вже день – без масла гречка!

Пішли – й поскаржились Овечкам.

Матусі галас здійняли на всю округу:

– Не будемо терпіть наругу!

І з дитсадочка крадуть, і з держави!

Ягнячі гроші пхають у кишені!

Пускають їх наліво і направо!

Хіба ж ті крадії не навіжені?..

Отак-то думали-гадали –

І гнівну скаргу написали

В район до головного.

Та лиш великий пшик із того,

Бо той Баран,

Як пан,

Як хитрий лис Микита,

І сам тягнув з ягнячого корита!..

–––––––––

Не дивина,

Що цим словам мораль одна:

Щоб лад у спільнім домі мати,

Не треба лиш в свою кишеню пхати.

 

 

 

Марія ТАРАСЕНКО.

 

 

 

Качалка 

 

Рая стукає у двері

До куми Марини:

– Дай мені свою качалку

Десь на півгодини.

 

А та двері прочинила:

– Не дам тобі, Раю.

Нема й мого чоловіка,

То я теж тримаю.

 

 

 

 

Муха 

 

 

Раз студентові Мартину

Каже друг Пеструха:

– В тебе в супі, подивися,

Плава жирна муха.

 

Мартин викинув комаху,

Щоб не брала злість,

Та й скривився:

– Плава муха!..

Скільки вона з’їсть?! 

 

Дмитро НЕРОДИК.

 

 

Лісові перегони

Казка 

 

Встав Потапич рано зранку

І на плечі кинув дранку,

Потягнувся на порозі:

«Ох, і добре в цій берлозі!

Перегони завтра будуть,

Треба так зробити,

Щоб при владі в лісі нашім

Ще літ сто прожити…».

 

– Гей, круки, не гайте часу,

Летіть по окрузі,

Агітуйте, щоб лиш нас

Підтримали друзі.

Всім сорокам накажіть,

Бо в  них мікрофони,

Хай летять по Україні –

Звуть на перегони.

Бджіл усіх заагітуйте

На нашу підтримку,

То залишимося з медом

І влітку, і взимку.

– Не хвилюйтеся, Потапич,

Нам рівних немає.

Ну, хіба що Панкратівна

Всіх перемагає.

Вона вміє, вона знає,

Як де постаратись.

Тяжкувато, мабуть, буде

З нею нам змагатись.

– Ох, круки! А ви ж для чого?

Що, мені вас вчити,

Як її до перегонів

Та й не допустити?

Вона ж буде, Панкратівна,

Лісом мандрувати.

На дорозі треба яму

Їй підготувати!

 

Все круки підготували,

І яму, й решітку,

Й Панкратівну заманили

У тую засідку.

Провалилася у яму,

Вилізти не може.

Бо ж решіткою прикрита,

О Боже мій, Боже!

– Однодумці, любі друзі,

Поможіть, благаю,

Бо ж не вилізти мені,

Я це добре знаю.

– Ми хотіли, старалися

Тобі помагати.

Та не можем. Ми маленькі.

Короткі в нас лапи.

– Хто на захід, хто на схід –

Просіть допомогу.

Бо не виберусь сама –

Заклинило ногу!..

А круки ті, як на зло,

Стали натякати:

– Ну, щоб знала, як без нас

Курей поїдати!

– І не їла, і не крала.

Їй-богу! Клянуся!

Ну хіба що лише раз

Маленького гуся!

Та і то я не для себе,

А для кума свого.

Як не вірите мені,

Запитайте в нього.

Ну, а Лось так гордовито

Шию протягає:

– Краденого я не їв!

Вся країна знає!

– Ах, отак? То посиди!

Пригадай, руденька!

Перегони ми й без тебе

Проведем, рідненька!..

 

– Славно! Славно! Все зробили

Так, як захотіли!

Тільки бджоли-то не всі

Сюди прилетіли!

– Ну і що, що бджіл так мало?

Не хвилюйтесь, тату,

Не залишимось без меду,

Хоч трутнів багато!..

 

 

У вас недостатньо прав для коментування.