HomeКультураОфіційноРічний звіт відділу культури і туризму Володимирецької РДА

Річний звіт відділу культури і туризму Володимирецької РДА

( 1 Vote )

 

Підвищення ролі культури у житті району, відродження, збереження та примноження національної культурної спадщини і забезпечення населення культурними послугами – ці завдання, як відзначалося на недавньому розширеному засіданні ради районного відділу культури і туризму, були і залишаються пріоритетом культпрацівників.

Ось лише деякі факти, що визначають в районі роботу закладів культури. Якщо торік на їх ремонт затрачено 42,2 тис. грн. проти 161,4 тисячі у 2014 році, то на матеріально-технічне забезпечення – 401,6 тис. грн. проти 70,8  тисячі у 2014 році. Надання  платних  послуг у грошову виразі становило 284,9 тис. грн., і це, як зазначалося, результат задіяних проектів, програм, спонсорської допомоги і грантів.

Крім 201 клубного формування, на спільний результат працювали десятки любительських об’єднань, клубів за інтересами й аматорських колективів, зокрема 15 народних і зразкових. Покращилась і кадрова ситуація: з 202 культпрацівників на 0,75 ставки зайняті дев’ять, на 0,5  – шість.

Уже ці факти, озвучені Олегом Босиком, головним спеціалістом відділу культури і туризму, дають змогу відчути, що район живе насиченим культурним життям. Районна влада сприяла культзакладам, хоча прикрощі часу культармійців не обминули. Відзначалося, що у 2014 році закрився клуб у селі Чудля, уже двічі не відбувся традиційний Етно-Тур-Фест «Бурштиновий шлях».

 
           Однак головного не втрачено: на загальному культурному фоні Володимиреччина вирізняється «власними фольклорно-етнографічними традиціями та самобутністю  виконавської майстерності». Право на такий висновок рік від року підтверджують знані й за межами області фольклорні колективи Хиноч, Острівців, Суховолі, дитячий гурт «Веселики Полісся» з села Жовкині, чоловічий ансамбль «Верес» та інші аматорські колективи. І знаючи про це, присутній на нараді голова райдержадміністрації Володимир Хоружий подякував за плідну роботу Валентині Пінчук, яка тривалий час очолювала райвідділ культури, й побажав успіхів новій очільниці Людмилі Босик. Заодно дав і добру настанову: взяти з минулого усе найкраще і примножити його.

На нараді виступили Ілона Курач, Валентина Салівоник, Надія Кравчук, Наталія Кривко, Людмила Онісковець, Наталія Брикса, Мирослав Білковський, Валерій Коцар. Звітуючи про роботу культосвітніх та мистецьких колективів, ці знані в культурі люди ділилися задумами на майбутнє. І їхні виступи вилились у яскраву картину, що відобразила реалії непростого, але змістовно прожитого року.

Хоча держава мало цікавиться читацькими потребами, старанням бібліотекарів фонди Володимирецької ЦСПШБ торік поповнилися кількома тисячами книг. 24 бібліотек комп’ютеризовано, 16 підключено до інтернету, а в 14 поселеннях діє електронна пошта. У числі торішніх здобутків – 89 назв періодичних видань. А водночас у бібліотечну практику все тісніше входять поняття «Wi-FI», «соціальні мережі», «веб-сторінка», «веб-сайт», «блог», «аккаунт».

Добротний рівень Володимирецької і Рафалівської дитячих музичних шкіл засвідчив цьогорічний вечір ансамблевої гри, концерт «дитячої філармонії» для учнів селищних шкіл, музичний ринг, посвята в юні музиканти та інші цікаві форми роботи. Привертають увагу літній туристичний  сезон у Музеї  вузькоколійної залізниці та поліського краю й 11 створених у районі сільських агросадиб, здатних водночас розмістити близько 60 відпочивальників.

Проте у ряді виступів звучали і тривожні нотки. Відзначалося, що комп’ютеризація культзакладів не завершена, бібліотеки недостатньо поповнюються творами сучасної літератури, а ситуація з фінансами загрожує не лише «заморожуванням» обмінних концертів, а й погіршенням матеріального становища культпрацівників та очолюваних ними культзакладів. З цих же причин щороку обмежується прийом дітей у музшколи, а ті, кому щастить, навчаються за старими зношеними підручниками. У районному краєзнавчому музеї – один працівник, на якому ще й залізничний музей в Антонівці.

Тривоги завтрашнього дня адресувалися як новій очільниці відділу культури, так і районній владі. І виступаючи, Людмила Босик не випадково почала з прийнятих у державі нормативно-правових актів. «Золотий дощ», як було видно, на культзаклади не проллється. Більше того, доведеться працювати в умовах об’єднаних територіальних громад. Але трансформуючи звичні бібліотеки в інформаційно-культурні центри та реформуючи, децентралізуючись, клубні установи, треба зберегти кадри. Уже нині відчувається суперечність між культурологічним «дайте» і бюрократичним «шукайте». Тож істина, вважає Людмила Василівна, десь посередині, і в цій непростій ситуації обом сторонам треба шукати баланс інтересів, а не вправлятись у перетягуванні «канату». Якщо цього не зрозуміти, зайво говорити про культуру, духовність, свідомість та патріотизм.

Відмітивши, що приємно вражений зустріччю з культармійцями, Володимир Хоружий запевнив, що розуміє настрій залу. Якщо проблеми замовчувати, то вони й не вирішуватимуться, сказав він і закликав учасників наради бути ще активнішими й дієвими. Проекти, сценарії, інтернет-ресурси, обмін досвідом – це те золоте дно, з якого черпають безплатно. І це треба робити, доводячи свою професійну спроможність за нинішніх умов.

Керівник Рівненського етнокультурного центру, заслужений працівник культури і мистецтв, колишній вихованець Володимирецької музшколи Віктор Ковальчук прихильно відгукнувся про наших культармійців, проте й націлив їх на системну невпинну роботу. На його переконання, у нас є найцінніше – багата етнокультурна спадщина і вмілі кадри, і своєю неповторністю вони спростовують банальну сентенцію, що «не замінимих людей немає». Такі люди є, стверджував обласний гість. Їх треба берегти. Що ж до роботи, то працювати маємо так, «щоб без нас – не можна було».


 

Прийнятим рішенням роботу районного культосвітнього комплексу визнано задовільною, а намічені її напрямки – важливими й відповідальними. Крім «Городецького автографа», «Бурштинового шляху», «Спасової бороди» та інших відомих заходів, планується покращувати матеріально-технічну базу культури й оберігати нематеріальну культурну спадщину району, ефективно використовувати бюджетні кошти, виборювати гранти, брати участь в інвестиційних програмах і підвищувати свій фаховий рівень, берегти і поповнювати музейні фонди та дотримуватися діючих законів «Про охорону археологічної спадщини», «Про охорону культурної спадщини», «Про музеї і музейну справу». Бо не секрет: у нас теж втрачається інтерес до книги і культурних заходів, серед громадськості посилюються споживацькі настрої і незгірше бурштинокопачів промишляють «чорні» археологи. І ці, і багато інших «вузлів» спільно з владою повинна розв’язувати культура.

Олексій ГОРОДНИЙ.

Ми попросили начальника управління культури і туризму Володимирецької РДА Людмилу БОСИК дати власний коментар до наради, що відбулася. Ось що вона сказала:

– Кожен процес життєдіяльності має бути в симбіозі з природою. Суспільні, політичні й інші процеси, на мою думку, не виключення. Саме тому розумію, що, в силу останніх суспільних подій, галузь культури, як частина цілого державного організму, має працювати чітко і виконувати свою функцію. А тому необхідно її оздоровити: десь підлікувати, а десь і нову кров влити.

  Маючи на озброєнні ряд стратегічних державних  програм, що дають можливості розвитку культурно-дозвіллєвої і туристичної діяльності, однозначно необхідно використати їх по максимуму. Саме  це плануємо робити протягом року.

  Останні зміни до законів України в чомусь обмежують, а в чомусь і розширюють можливості напрацювання механізму надання послуг громаді, зокрема платних. Ми однозначно маємо вивчити і використати їх. Звичайно, для обопільної користі. Маємо зрозуміти, що на якісно подану пропозицію завжди знайдеться споживач.

  Одним з вагомих напрямів реалізації в нашому районі програми розвитку туризму є здійснення маркетингової кампанії, спрямованої на популяризацію локального туристичного продукту Володимиреччини. Наразі напрацьовані нові зв’язки з представниками туристичних фірм, що займаються еко-туризмом, міжнародними турфірмами, колегами з «Карпатського трамваю». Сподіваюся в найближчому майбутньому на результат співпраці.

  Проектна діяльність, як можливість залучення додаткових асигнувань, – питання досить нове, але вже частково реалізоване в  «Поліському трамваї» та «Бібліосвіті». Однозначно мусимо освоїти і його, бо необхідність у тому є.

  Насправді  складнощів і запитань багато. Спільними зусиллями, громадою, яка зацікавлена в позитивних змінах, галузь культури району дасть ще вагоміші результати.

А я запрошую всіх талановитих, ініціативних та креативно мислячих людей до співпраці. Давайте знайомитися, працювати, планувати та втілювати  найцікавіші  ідеї.  Роботи вистачить! 

 

У вас недостатньо прав для коментування.