Тисячолітній Вараш

( 7 Votes )

Депутатська полеміка довкола перейменування Кузнецовська завершилася нічийним результатом і нині місто покірно чекає на рішення Верховної Ради, яке зробить усіх нас варашанами.

Єдиний, хоча й дуже непевний шанс не зазнати такої ганьби може створити  офіційне звернення до Національного інституту історичної пам’яті з проханням роз’яснити міській громаді, чому знехтувана можливість дати Кузнецовську українську назву Полонне, а вибрана іноземна назва Вараш.

У самій назві жодної ганьби, звісно, немає, бо угорське слово «варош» означає  «місто».  Ганьба в тому, що нас перейменують без нашої згоди, а коли ще й з інституту не надійде роз’яснення, - то й нагнуть.

Але, можливо, серед його працівників  знайдеться історик не лише за фахом, а й за покликом душі, котрий замислиться: чому жителі  с е л а  Вараш називали себе м і с т я н а м и ? Таке може бути лише за умови, що ось тут, над Стиром, було  старовинне місто Вараш, про яке історики нічого не знали, рекомендуючи парламентарям свій варіант перейменування. А якби знали? Це поставило б перейменування Кузнецовська з голови на ноги.

Прошу читача сприйняти цю скромну краєзнавчу розвідку як спробу зробити хоч щось для себе і людей в умовах, коли, здавалося б, уже нічого зробити не можна. Кузнецовську, звісно, – ні! Закон про декомунізацію треба виконувати, хоча механізм його виконання – суто комуністичний. І якщо в державі ще залишилася хоч краплина  демократії, то вона знаходиться аж ніяк не у Верховній Раді, яка присвоїла собі право перейменовувати  громадян на власний розсуд, якого там теж не густо. Але маємо те, що маємо.

А угорське слово «варош» увійшло як діалектне, тобто таке, що має територіально обмежене застосування, у декілька слов’янських мов, у тому числі й українську. Його семантика, тобто значення, - це не стільки «місто» в сучасному розумінні цього слова, скільки «фортеця» як зародок міста і навіть «центр міста, стара фортеця». Походить це слово від кореня «вар» у значеннях «стіна, укріплення»,  запозиченого угорською мовою зі старовинних індоєвропейських мов. Ось тепер читач може намалювати в своїй уяві картинку: предки угорців (угри), витіснені з рідного їм  Приуралля ще сильнішими кочівниками, сунуть ордами у Європу, поміж слов’янські народи. І на цьому шляху залишають свої «вароші» із залогами. А  слово «варош» (наголос на першому складі) з часом слов’янізується у «вараш» (наголос на другому складі)

Один такий варош  був у наших краях над річкою Стир. Якщо знайдемо другий – то картинка оживе, бо на ній проявиться маршрут руху котроїсь із орд. Якщо ж не знайдемо другого – то весь мій гич не до речі.

Відтак беремо до рук «Повість временних літ» і вже на 11-й сторінці нашого найдавнішого літопису читаємо: «…прийшли білі угри і успадкували землю Слов’янську, прогнавши волохів, які раніш захопили були Слов’янську землю». Історики датують цю подію 837 чи 839 роком. На цій же сторінці є й дещо інше: «… а потім ішли чорні угри мимо Києва, - але опісля, за часів Олега». І це було близько 893 року. Через три роки вони перетнули Карпатські гори і  заклали в Європі основи своєї держави, відомої нині як Угорщина.

 Отож, літописець знає дві орди завойовників – білих і чорних угрів. На ближчу увагу заслуговують чорні, оскільки знаний нам Вараш міг бути на їхньому маршруті Київ – Карпати. Та й дивні якісь вони, про що на сторінці 19 літописець повідомляє: «Ішли угри мимо Києва горою, що зветься нині Угорське. І, прийшовши до Дніпра, стали вежами, бо ходили вони так, як і половці».

Вибачте за стиль, але якщо це  екскурсія з метою поглянути на Київ, то навіщо їм було пертися зі своїми вежами (кочовими житлами) на чималу гору, яка нині називається Аскольдовою могилою? І навіщо було з рівних степів пертися в оточений лісами Київ? Питання риторичні, бо Київ, узятий в облогу, не піддався завойовникам. І як не оминає  ці події літописець – шила в мішку не втаїти, бо після чорних угрів лишилося три топоніми: Угорська гора, урочище Угорське і навіть Угорські ворота. Вочевидь, довгенько стояли! А Карпатські гори, які літописець шанобливо називає Угорськими, ці хлопці перетнули через Дукельський перевал, давши йому назву Угорські Ворота.

І хоча напрямок з Києва на Дуклю суттєво відмінний від напрямку на відомий прикузнецовський Вараш, я все ж прокладаю його на мапі та  шукаю на ній другий Вараш.  Маючи при цьому найскромніші філологічні знання про те, що з розвитком мови чи при запозиченнях з чужої мови першими «здаються» голосні фонеми, а приголосні – тримаються до самого кінця! Отож, поблизу прокладеного  напрямку шукаю назву міста, села  чи хутора, у якій зберігся корінь «вар», або ж обидві його приголосні. Хвилина часу – і всього лише у 60 кілометрах від цієї уявної лінії знаходжу місто Овруч – райцентр у Житомирській області. Подивіться на його назву інакше: оВРуч. Це сучасна назва, а якою вона була раніше? Вручий! Більше десяти раз і тільки так, а не інакше, називає літописець це місто у Деревлянській землі. Подивіться ще раз: ВРучий. Кореневі приголосні як ніби заклякли на своїх місцях!

І єдине, чого зараз не вистачає мені та читачеві – це якогось іншого, аніж «Повість временних літ», джерела, яке назвало б це місто хоч трохи інакше, але  зі збереженим кореневим скелетом ВР. І такий документ є, він загальнодоступний, бо перекладений з латини на різні мови. Це  Annales seu cronicae inclyti regni Poloniae” у 12-ти книгах польського історика і літописця XV століття Яна Длугоша, що увійшли до історіографії під назвою “Хроніки Длугоша”. У другій книзі є епізод про вбивство київським князем Ярополком свого  брата Олега, який княжив у Деревлянській землі.

І в нашому літописі є цей епізод 977 року: «Пішов Ярополк на Олега, брата свого, на Деревлянську землю. І вийшов супроти нього Олег, і приготувались вони обидва до бою, і коли зіткнулися війська, переміг Ярополк Олега. І побіг тоді Олег з воями своїми в город, що зветься Вручий». Олег загинув при панічній втікачці, зірвавшись в урвище з мосту, який вів до городських воріт.

А ось текст Яна Длугоша: «Между сыновьями князя Руси Святослава установленные отцом любовь и разделение земель не могли быть долгими, но вслед за убийством Святослава между ними, словно обширнейшие русские провинции и земли, оставленные отцом, стали им тесны, возникает спор за первенство власти и превосходство. Стремясь добиться его, Ярополк, старший по рождению, захватив крепость Вараш, в которой сидел его брат Олег, убивает Олега и, запятнанный братской кровью, наследует ему в Древлянском княжество»

Для істориків безперечним є факт, що Длугош мовить саме про Вручий, а дехто навіть вважає, що польський  хроніст запозичив фабулу подій з «Повісті временних літ». Чому ж тоді Вараш, а не Вручий? Тому, що для нього Вараш – не город, а фортеця (в рос. перекладі «крепость»), а її первинну назву він, вочевидь, знав з якихось інших джерел. І смертельне падіння Олега з мосту непрямо підтверджує, що фортеця була неабиякою!

Отож, маємо двійко «варашів» на маршруті чорних угрів з Києва до Карпат. Щоб їх не переплутати, я в заголовку статті виділив прописними літерами деревлянський Вараш – Вручий – Овруч, перша згадка про який у літописі стоїть під 977 роком (процитована вище). Відтак, наступного року в овручан ювілей – 1040 років їхньому місту.

Цікаво, однак, чому за такий солідний час власна назва його принаймні двічі зазнала змін, а прикузнецовського Вараша – жодного разу. Можливо, тому, що він був у глушині Полісся. А ще можливіше – що зберіг в ізоляції свою етнічну ідентичність. І угорський пан-правитель, і його маєток були тут мало не до совєтських часів. 

Та найцікавішою є функція обох цих «варашів». Знаючи її чи тільки здогадуючись про неї, можна пошукати ще декілька. Але про це – в продовженні статті, яке обов’язково буде.

А зараз варто зробити висновок, заради якого ця стаття написана. В інституті історичної пам’яті знають лише про село Вараш, назва якого вперше задокументована в 1799 році. І не знають про фортецю Вараш, збудовану над Стиром угорськими окупантами понад тисячу років тому. Тож чи варто возвеличувати історичну пам’ять про них, перейменовуючи молоде українське місто атомників саме на Вараш?

Шановний читачу! Висловивши в першій половині статті свою громадянську і політичну позицію, у другій висловлюю тільки  особисте бачення теми, яке також нікому не нав’язую. Відтак, не ображусь, якщо хтось  назве мій текст історичним детективом.

Почну з найслабкішого місця своєї статті. Для професійного історика не факт, що чорні угри намагалися взяти Київ, бо літописець про це не пише прямо. Але для журналістського розслідування важлива усяка текстологічна вказівка, натяк або ж навіть відсутність натяку про цю подію, яка для першого автора «Повісті временних літ» є історією більш як столітньої давнини. Тож він може щось підправити, щось викреслити, а про щось і промовчати.

Заперечення: але ж чорні угри півтори сотні літ тому покинули  територію Русі! Так, покинули, але частина їх міцно отаборилась у своєму ВАРАШІ – Вручому. Чи ж так  міцно, що  з ними рахуються навіть в  ХІ столітті, коли Київ був уже  централізованою державою? Чи так нагло отаборилися, що літописець гидує ними?

А тепер, хоча б побіжно помандрувавши оком по сторінках літопису, можемо побачити, що Києвом, у якому жили поляни, володіли хозари, далі (з 862 року) варяги Аскольда і Діра. Це інші варяги, а не варяги-русь (рюриковичі), яких у 882 році привів до Києва  Олег – регент при малолітньому Ігорю Рюриковичу. Відтак, за якихось чверть століття над полянами владарювали три етнічно відмінні окупанти! А тут ще степовики прочули, що в Києві така біда і спробували щастя й для себе у 893 році. Але після  невдалої «екскурсії» чорні угри, вибачте за стиль, відвалили від Києва. Але не всі і не назавжди.

Бо що таке тодішній Київ? Це найбільш вдало вибране місце для контролю над водним торговим шляхом «із варяг у греки» та «із греків у варяги». А ще й над  товаропотоками, які  з Десни та Прип’яті сходилися у Києві. Хто володів Києвом – той мав величезні доходи від митних поборів як від зовнішньої, так і від внутрішньої торгівлі. І це було тодішнім найголовнішим багатством Києва, на який хто тільки не облизувався! Але Олегу  цього було мало, бо вже наступного року після підбою Києва, тобто у 883-му,  «Почав Олег воювати проти древлян і, примучивши їх, став із них данину брати по чорній куниці», а у 884 році «Пішов Олег на сіверян, і побідив сіверян, наклавши на них данину легку».  Такий ось початок  централізації Київської держави. Але викликана вона, гадаю, не зажерливістю князя. Адже головне місто сіверян – Чернігів – стоїть на Десні і може  власними невеликими силами контролювати торгівлю товарами, які направляються в Дніпро з величезного басейну Десни. А  древляни – контролювати торгівлю з величезного басейну Прип’яті, хоча їхній Іскоростень – за 120 кілометрів від річки. І, як видно з процитованих рядків літопису, замість вічної війни із найближчими сусідами Олег тільки «примучив» їх, продемонструвавши свою силу і наклавши на них данину легку. А це, вочевидь, ще й якась домовленість про невтручання у контроль за торгівлею, який мав належати виключно Києву.

У правильності такого трактування літописних подій тисячолітньої давнини свідчить і те, що, князюючи в Києві і не маючи  військового впливу на північніші племена, умілий адміністратор Олег послав до радимичів, які проживали у пониззі  Сожу – притоки Дніпра,  не військо, а послів, які домовилися з тими про помірну данину. Навіть з новгородцями було домовлено про данину «триста гривень на рік заради миру…» (текст 882 року) – суму чималу, масштабу державного. Таким чином була організована  безпека торгівлі й по північній частині торгового шляху – власне по Дніпру вище Прип’яті . І далі, уже під контролем Новгорода, - аж до Варязького моря. Принагідно згадаю і  письмові договори  Олега з Візантією  907 і 912 років,  які нормалізували  саме торгові стосунки Києва із Константинополем. Інакше й бути не могло в часи, коли двигуном історії був не віз, а човен, і кращого водного сполучення між Балтійським і Чорним морем, аніж через Київ,  не було.

А ось тепер  повернемося до чорних угрів. Піймавши облизня під стінами Києва, вони рушили у бік Карпат. Але найчорніші з них спробували пошукати щастя, хоча й не такого великого, як володіння Київською землею, ще раз. Бо що таке ВАРАШ за 75 кілометрів від Прип’яті? Контроль над торгівлею по цій ріці, а це чималенька частина доходів Києва. І момент зручний: Олег «примучив» древлян, вони незадоволені, вони не проти такого сусідства, яке їх тільки зміцнює.

На що я спираюсь, пишучи ці рядки? Звісно, на наш найдавніший літопис, який повідомляє, що незабаром після смерті Олега (в 912 році) київський  князь Ігор пішов – куди б ви подумали? – так, на древлян, «… і, перемігши, наклав на них данину, більшу від Олегової». Вочевидь, данину вони перестали платити ще за життя Олега, вийшовши з договірної системи контролю за торгівлею по Прип’яті.  Як було з даниною в наступні три десятиліття – невідомо, але в 945 році змужнілий державний муж Ігор знову пішов на древлян, «…і чинив їм насильство він і мужі його». Тоді ж, забагавши данини ще більшої, знайшов свою смерть біля Іскоростеня. Його жона, княгиня Ольга, тут же спорядила першу каральну експедицію на древлян, «І посікли їх п’ять тисяч. А Ольга вернулася до Києва і спорядила воїв на рештки їх». Наступного ж року вона спорядила другу каральну експедицію та спалила древлянський  Іскоростень. «І старійшин же города спалила, а інших людей – тих побила, а других оддала в рабство мужам своїм, а решту їх заставила платити данину. І наклала вона на них данину тяжку…». А на додаток до цієї розрухи ще й пішла «…по Деревлянській землі з сином своїм і з дружиною своєю, встановлюючи устави і уроки».

Вочевидь, так «зачистила» це князівство, що й столиця його, прямо згадана в літописі  всього лише тричі, більше літописцем і не згадується. А через три десятиліття після цих подій із історично-літописного небуття, як кролик із капелюха фокусника, з’являється ВАРАШ – Вручий, яким править онук Ольги Олег Святославович!!! А ось це вже – справжня централізація Київської держави! І неважко домислитись, що й чорні угри, які  започаткували ВАРАШ , були «зачищені» Ольгою так, що їхні рештки стрімголов побігли у бік Карпат, до родичів, яким пофортунило більше. Можливо, саме тоді биті варашани й започаткували над Стиром малий Вараш, аби побирати данину з поліщуків, котрі свій нехитрий крам везли лодіями до Прип’яті  та далі – до самого Києва!

Насамкінець, відштовхнувшись від слушної думки Дж. Оруелла «Хто контролює минуле – той контролює майбутнє», маю сказати: свою українську минувшину ми якщо не контролюємо зовсім, то контролюємо її вкрай погано. І це дозволило нашим місцевим варашанам з дивовижною упертістю стверджувати «Вараш – і тільки Вараш!». У такому варіанті майбутньої назви Кузнецовська їх підтримали й малочисельні місцеві політикани. Вони, ловлячи особисто для себе рибку в мутній воді політичного сьогодення, записали до українських націоналістів не лише себе самих, але й варашан з їхнім неукраїнським «варошем». Ще й, запрягаючи воза поперед кобили, публічно заявили устами свого лідера: «Вітаю, скоро ми усі житимемо в Вараші!». Що це, як не сіяння розбрату між самими українцями та між українцями і росіянами у нашому місті?

Тож, відштовхнувшись від слушної думки Еклезіаста «Що було, те і тепер є, і що буде, те вже було…» (Ек. 3:15), екстраполюю сьогодення на минувшину і запитаю: «А що робили чорні угри, сидячи у своєму ВАРАШІ? Сіяли розбрат між слов’янами заради власної вигоди! І якою кров’ю заплачено за це – трохи видно із літопису. А я, відчуваючи сором за спробу перейменування нашого міста на Вараш, відчув сором літописця за те, що сучасні йому слов’яни, піддавшись підступності зайд, дуже дорого за це заплатили. Тому він й оминає болісну для нього тему діянь чорних угрів.

P.S. Місто Овруч має найбільші права на назву Вараш. Права ці задокументовані двома відомими історіографічними документами, але останні п’ять століть овручани уникають такої «честі». Тож  нам вона тим паче не потрібна.

Петро Комнацький, член Національної спілки журналістів України

Спеціально для «Володимирецького вісника», без права перудруку сайтом 34400

ілюстрація з мережі Internet

 

Коментарі   

 
-2 # Гість 12.04.2016, 19:50
Пане Комнацький, чого ви причепилися до тих угрів, чи то чорних, чи то білих? Назва села Вараш за угорськими слідами абсолютно ніким не доведена. Це може бути просто звукове співпадіння. Так, ще є на Львівщині, в Сокальському районі, село Варяж та річка Варяжанка. Але ніхто й близько не пов*язує назву села з угорцями, хоч звідти до них набагато ближче.
Схоже, справа в іншому. А саме - залишити існуючу назву міста за прізвищем російського диверсанта, який підкидав німцям списки українських патріотів, що боролися з ними, для розстрілу. За його доносами тільки в Рівному німцями було розстріляно близько 800 чоловік. Переїхавши до Львова з аналогічною місією, виконавши її, радісно рапортував в Москву: "во Дьвове операция так же удалась, как и в Ровно".
Закріплення теперішньої назви означатиме закріплення "русского міра" на Поліссі. Також ваше завдання - "... не сіяння розбрату ...між українцями та росіянами". Росіяни все ще наші "братья"?
Відповісти
 
 
-12 # xosяin 13.04.2016, 10:17
Комнацький одним із перших заявляв ще років з 10 тому, що місто треба перейменовувати , оскільки українське місто не може носити назву російського диверсанта. Він автор історичних розвідок про "Велесову книгу", що є скрижалями тисячолітньої УКРАЇНСЬКОЇ історії, дослідник і перекладач "дощечок Ізенбека". Комнацького поважають і визнають у колах науковців по всьому світу, які досліджують автентичність "Влес-книги". Але якщо ви поборник Гундяєва і не вірите в автентичність "Влес-книги" (або не чули про неї), то вам не до снаги визначати мірило патріотичності Комнацького, як школяреві не до снаги оцінити академічний труд і новаторські ідеї, скажімо, Володимира Вернадського, українського філософа, природознавця, мислителя, засновника геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму. Тож краще почитайте його праці.
Щодо перейменування, то чому б про зміну назви не запитати самих кузнецовців на референдумі? Що поміркована частина депутатів і підтримала на сесії. А історія про чорних і білих угрів на берегах древлянської ріки, за словами самого автора, всього лише історичний детектив з недописаною фінальною частиною, як одна із туристиних родзинок міста над Стиром. Не шукайте всюди російський слід...
Відповісти
 
 
0 # Гість 13.04.2016, 10:40
Пане Хозяїн, Ви мабуть неуважно прочитали мій пост. Там зовсім не про те говориться. А п.Комнацький міг би запропонувати якусь іншу назву, яка б підходила більшості населення. Але в його постах на 34400.net я цього не побачив.
А російський слід і шукати не треба, він в сучасній назві міста.
Відповісти
 
 
-11 # xosяin 13.04.2016, 11:02
Ну, в його постах дійсно багато емоційного спаму і якихось дитячих образ та звинувачень (втім, як і в інших користувачів сайту). Він пропонував варіанти назв, так само й інші користувачі пропонували різні назви у своїх коментарях. Але чомусь на повістку денну сесії було винесено лише питання поро перейменування на Вараш. Може, треба було це оформити у вигляді пропозиційна папері?..
Я порозмовляв з деякими депутатами поміркованими, і вони згодилися з моїми аргументами, що треба спочатку вивчити громадську думку (наприклад, замовити за кошти бюджету і провести соціологічне опитування щодо думки громадян про перейменування і варіантів назви), а потім голосувати. В результаті (думаю, тут і моя крихітна заслуга є) було прийнято рішення відкласти це питання до проведення міського референдуму (але поки що навіть закону про місцеві референдуми нема), тож тепер рішення за Верхвоною Радою. Але поки питання відкрите, то й дискусії тривають. А російське замовлення, малося на увазі, не варто шукати серед тих громадян, які хоч трошки соціально активні і щось можуть агрмуентовано обговорювати та пропонувати. Щодо міста, то його однозначно слід перейменовувати , тут іншого бути не може.
Відповісти
 
 
-9 # Гість 13.04.2016, 13:32
Гість настільки впевнено взяв «російський слід», що обаполи його не в змозі нікого й нічого ані бачити, ані чути. На початку обговорюваної тут статті автор пише: «…чому знехтувана можливість дати Кузнецовську українську назву Полонне, а вибрана іноземна назва Вараш»? А це значить для Гостя: Комнацький за Кузнецовськ!
У наступному абзаці: «Кузнецовську, звісно, – ні! Закон про декомунізацію треба виконувати…». Для Гостя це означає, що автор статті – за Кузнецовськ!
І аж смішно читати, що автор не дав жодної своєї пропозиції про перейменування міста. Але ж у статті з «Володимирецько го вісника» від 17.03.2016 р., передрукованої улюбленим сайтом Гостя 34400 net , чорним по білому Комнацький пише: «…бажано вибрати не сумнівний «вараш», а якусь сучасну і обов’язково українську назву – наприклад, Світлодар чи щось на кшталт цього».
То хто справжній націоналіст – Комнацький, чи ви, Степане Івановичу? Перестаньте дурити людей хоча б тут, на солідному обласному сайті!
Відповісти
 
 
+11 # Гість 13.04.2016, 16:38
Що змінеться коли перемінують? Така гарна назва Кузнецовськ. Ми вже привикли до цього.що у нас прибавяться пенсіІ и зарплати?Це черогова дурь наших "керівників".
Спитайте бабусю в селі вона стана багатшою коли перемінять назву?Краще людям дали роботу в цьому місті.
Відповісти
 
 
-17 # xosяin 13.04.2016, 17:27
Провокатор! Російський слід!..
Відповісти
 
 
+10 # Гість 13.04.2016, 17:55
Ви правда вірите в те що пишете? Ви вірите що росіянам цікавий цей сайт? Ви ще запропонуйте з партії вигнати. Боже, коли ми від цього вилікуємось, таврувати всіх хто має іншу думку. Я доживу до цього чи ні.
Відповісти
 
 
-8 # Flover 14.04.2016, 09:53
Хозяїн просто прикольнувся.
Відповісти
 
 
+18 # Гість 13.04.2016, 19:50
А коли назва міста не зміниться то пенсії та зарплати виростуть? Бабця стане багатшою? Не повторюйте московські байки. Вони ще й не те вам наговорять.
Така гарна назва Кузнецовськ? Гарна тим, що Росія хоче навічно закріпити ім*я провокатора, який підставив під німецькі кулі сотні чи не тисячі українців-патрі отів в Рівному та Львові? Коли вибирали назву міста, вас питали? Чи Ніканор Кузнєцов мав якесь відношення до міста? Це було чисто політичне рішення, яке ми сучасні українці радісно прийняли і відстоюємо. Для побудови "русского міра".
Московські попи теж за Кузнецовськ.
Відповісти
 
 
+35 # Гість 14.04.2016, 10:32
Коли у Володимирці змінювали назви вулиць (а економічна ситуація була тоді ще гірша) я теж не розуміла, для чого тратити гроші на ці зміни, я зрозуміла це через 20 років, коли моя маленька донька спитала, чому наша вулиця так називається. Пояснити чому вулиця називається Грушевська мені було легко, а от як би я пояснила чому Куйбишева, я не знаю, бо банально не пам'ятаю, що видатного він зробив (я знаю що один із лідерів революції).
Так що людям потрібен час. Людям важко змінювати, те що вони люблять і до чого звикли. Люди не розуміють, чому в той час коли нема підручників, ліків, треба тратити гроші на вивіски, документи. Адже люди в побуті ще довго будуть і далі називати Кузнецовськ.
Тому ставтесь толерантно до чужих відчуттів, не розділяйте суспільство, не вішайте ярликів. Не приплітайте сюди Росію, церкву. Змінюйте назви, проводьте декомунізацію, та лишіть людям право відчувати, пам'ятати, несприймайти. Не робіть роботів з людей.
Відповісти
 
 
+15 # Гість 15.04.2016, 13:31
Шановний гість!Давай тепер розвалимо ті будинки и атомну стацію яку пободували для нас під керівницством комуністів,цеж не патріотично жити не в украіньких оселях.Не треба соромитись історіІ.Я народився в СРСР і не все там було погане,а дітям треба говорити правду и погану і хорошу про наше минуле.
Відповісти
 
 
-17 # Lavr 15.04.2016, 18:19
Колонізатори завжди були "благодійниками ". Вони говорили: "Мы вам атомную станцию, дома построили", "Мы вам шахты построили". Так, "строили", особливо екологічно шкідливі підприємства. Правда не кажуть "Мы вам Чернобыль устроили". Чомусь коло Москви нема ні одної АЕС. І коли чорнобильська хмара посунула на Росію, то з літаків ту хмару йодистим сріблом обсипали. В результаті цього чуть не третина Білорусі була засипана радіоактивним пилом. Зате Росію та Москву зберегли від радіації.
Коли будували АЕС та житло коло неї, то "мєстниє" і "бандери", мабуть, сиділи на березі Стиру і чекали коли побудують та назовуть місто Кузнєцовськом. Діждались.
Так що не розвалюйте АЕС та "неукраїнські оселі" в місті, в яких "не патріотично жити", бо побудовані "під керівництвом комуністів". За них заплачено дорогою ціною.
Відповісти
 
 
+14 # Гість 15.04.2016, 20:44
Лавр,Ви краще щоь там у себе новими іменами називайте,а тут ми якось вже без Вас обійдемося. Непогана тема для Вас про Володимирецькі туалети,покомен туйте там із Зікфрідом,він про це теж любить поговорити.До речі,а як правильно назвати - туалет,нужник чи срач?
Відповісти
 
 
+14 # Гість 16.04.2016, 08:05
А чим завинили построєні "колонізаторами " льонозавод, молокозавод, хлібопекарня, крохмало-патоко вий, комбікормовий, що "бандери", як тільки отримали свободу їх розвалили?
Відповісти
 
 
-15 # Lavr 18.04.2016, 10:24
А коли "бандери" розвалювали, де ви були? Чого ж не взялися за ці об*єкти та не наладили їхню роботу в нових ринкових умовах? Сиділи як і зараз на дивані, а тепер критикуєте М*ялика, Бортника, які могли б за це взятися та відновити. Але вони не хочуть з вами зв*язуватися. Бо ви скажете, що вкрали, ограбили і т.п.
І не чекайте коли ваші прийдуть.
Відповісти
 
 
+19 # Гість 18.04.2016, 15:45
Маленький був, в садочок ходив. Та може б дійсно краще діти б садочка керували б, чим наші державні мужі. Може б більше було користі, діти з садочка ще не вміють так безсоромно красти і розбазарювати державне майно. :P
Відповісти
 
 
+14 # Гість 18.04.2016, 15:55
Та доречі, у Вас жар чи галюцинації, я не критикую ні М'ялика, ні Бортника, а висловлюю свою думку на рахунок зміни назви міста Кузнецовськ. Чи Вам пане Лавр скрізь ввижаються вороги, дивани та російські запроданці? А ще пане Лавр, нам не потрібні вожді ні у вигдяді М'ялика чи Бортника, ми молоді, розумні, завзяті. Ми зможемо збудувати сильну державу, гарне місто атомщиків (незалежно як воно буде називатися, аби там не крали і не [ЦЕНЗУРА]и).
Відповісти
 
 
-12 # Lavr 18.04.2016, 18:53
Якщо Ви молоді, розумні, завзяті то вам прапор в руки і вперед! А про крадіжки голослівно говорити не треба, маєте факти - кладіть на стіл. Бо цей популізм вже сидить в печінках від вождів з вилами, коровами та косами.
А М*ялика та Бортника я навів як приклад людей, які могли б взятися за будь-яке діло і зробити його. Але такі люди нам стоять поперек горла і ми кістьми ляжемо, щоб їх очорнити.
Відповісти
 
 
+5 # Ангел 18.04.2016, 19:46
А обладнання з Ситалу, хлібопекарні, комбікормового, крохмало-патоко вого заводів, техніка з ПМК і колгоспів самоліквідувала сь чи таки "скомуніздили"?
P.S. Ніяк не зрозумію, чому Ви тулите сюди М'ялика та Бортника, це прекрасні люди, прекрасні менеджери. Вони не розкрадали, не називали Кузнецовськ Кузнецовськом, не займаються його перейменуванням . То до чого їх пріплели в цю тему?
Відповісти
 
 
+12 # Гість 16.04.2016, 22:31
О, хтось читає львівську газету "Історія" :-)
Відповісти
 
 
-15 # Lavr 18.04.2016, 10:15
"Історія" це не самостійна газета, а щомісячний додаток до львівської газети "Експрес".
Відповісти
 
 
-6 # Lavr 18.04.2016, 21:45
Цікаво, чому на цю інформацію повалили анлайки? Щось я збрехав? Вона не політична і ні для кого не образлива. Мабуть алергія на мій нік.
Відповісти
 
 
-1 # Гість 18.04.2016, 22:33
Просто, ти пішла в чужий грі. Я за хочу в тебе буде купа лаків. А за хочу - купа антилайків.
Відповісти
 
 
0 # Гість 18.04.2016, 22:41
Можемо навіть перевірити. Лиши в кінці статті 2 коментарі і завтра в 12 годин ночі в тебе буде рівна кількість лайків і антилайків.
Відповісти
 
 
+1 # Гість 19.04.2016, 10:22
"Історія +" цілком повноцінна щомісячна львівська газета на 24 сторінки)
Відповісти
 
 
-1 # Lavr 20.04.2016, 10:13
Цей плюс в назві якраз і означає те, що вона є дочкою "Експресу", але вже подорослішала і хоче стати самостійною.
Відповісти
 
 
+5 # Гість 28.04.2016, 17:29
Дорогою ціною ми платим зараз після 2013 року коли пришли до влади Порошенко,Яценю к,Турчинов и т.п.жили погано но наші діти були живі які загинули на війні.Ви зрівняйте як ви жили в мирі но погано два роки назад,зараз в кілька разів гірше да ще з смертями,ві можете мене вважати ким хочете но я правий.Не так робиться незалежність.Ви помогли сбагатитись порошенку и таким кричали що ми ідем до Европи і до чого це привело?Зробили майдан?І цо ви добились?Газ по 7 грн.Це ще не кінець,вони про людей не думають як і попередники.
Відповісти
 
 
0 # Ангел 29.04.2016, 11:40
Біда не в тому, що прийшли Порошенко, Яценюк і Турчинов. Біда в тому, що ми за них голосуємо і вибираємо все не тих і не тих. Біда не в тому, що Порошенки, Яценюк і Турчинов крадуть, проблема, що ми дозволяємо красти. Проблема не в тому, що Порошенко, Турчинов і Яценюк складають погані закони, погано, що ми не дотримуємось ніяких законів ні поганих, ні хороших. Не вводьте людей в оману, не переводьте їхню увагу на абстрактні речі. Що нам до міфічного Порошенка, Яценюка і Турчинова. Почитайте що болить людям і побачите, що проблема і наша біда це ми самі.
Відповісти
 
 
-1 # Flover 29.04.2016, 16:43
При чому тут Олександр Веніаминович Турчинов? Ви його мізинця не варті.
Відповісти
 
 
0 # Гість 29.04.2016, 17:27
Він почав війну в Украіні.
Відповісти
 
 
-17 # Гість 14.04.2016, 13:42
Ви говорите як людина з первісно-общинн ого ладу. Треба мати світоглядність, а не все вимірювати грошима
Відповісти
 
 
-6 # Flover 15.04.2016, 19:30
"Що змінеться коли перемін ують?" Як це що? Міни будуть лежати в іншому місці.
Відповісти
 
 
-10 # Flover 15.04.2016, 19:32
:roll:
Відповісти
 
 
-3 # Гість 13.04.2016, 19:19
Гадаю, у статті «Тисячолітній ВАРАШ» я, Петро Комнацький, таки довів, що житомирський Овруч, він же древлянський Вручий, мав первинну угорську назву ВАРАШ. Довів, спираючись на загальновизнані історіографічні джерела – «Повість врем’яних літ» та «Хроніки Длугоша» і на «Етимологічний словник української мови» під редакцією О.С.Мельничука, Київ, в-во «Наукова думка», 1982 р., т.1, стаття (варош).
А це значить, що й село Вараш над Стиром, де нині Кузнецовськ, носило також у г о р с ь к у назву, яку горе-політики хочуть нав’язати місту атомників як українську. І в мене є запитання до головного паливоди такого перейменування: «А на які документи, окрім антиукраїнськог о літературного бестселера Д.Мєдвєдєва «Сильні духом», ви опираєтеся, шановний пане, поборюючи давно вже зогнилі вітряки комуністичної минувшини? І доведіть, що угорський Вараш – це патріотично, а українське Полонне – не варте уваги таких суперпатріотів, як ви, і такого бидла, як ми, жителі поки що Кузнецовська?
Відповісти
 
 
-10 # Flover 14.04.2016, 13:07
А все таки місто нове, молоде. Отже й назва мала б бути новою, гарною і достойною. Вараш лишиться як мікрорайон. Хоч я не жителька Кузнецовська, але була б рада якби перейменували на Світлодар.
Відповісти
 
 
-5 # xosяin 14.04.2016, 16:28
Вдала назва -- це як вдала реклама: коротка, звучна, зручна в написанні, легко запам'ятовуєтьс я і легко скорочується, в транскрипції на латиниці пишеться і читається теж легко, а в співзвучному перекладі на іноземну мову не вийде дурниця. Світові автомобільні бренди стикалися з такою проблемою і, просуваючи на місцевий ринок деякі свої моделі, змушені були робити ребрендинг -- приклад Тойоти, яка в різних країнах виходть під брендами Лексус (початково брендувався для США), Дайхатцу (Японія, для місцевого ринку + Європа в бюджетному варіанті), Сайєн (Америка)...
Головне, щоб назва була етимологічно зрозуміла жителям міста, коротка і легко запам'ятовувала ся.
Відповісти
 
 
-1 # Гість 15.04.2016, 21:20
Погоджуюся з вами пане xosяin.Как корабль назовете,так корабль и поплывет,
в перекладі - як корову назвете так і доїтися буде. Був Вараш - декілька хат під солом,яними стріхами та воші по піщаних кучугурах бігали,став Кузнецовськ -сучасне місто.А тепер що,знову Варашом назвемо?!
Відповісти
 
 
-4 # Гість 14.04.2016, 18:06
Я бачив дивний сон - немов переді мною / Не Кузнецовськ, не Полонне, не Світлодар,/ Бо мадьярони, злившись із юрбою, / Зігують по-угорськи вже "Наздар!". / Юрба ж, розбитая на етносів чимало, / Оплакує прекрасний город наш, / Бо мадьярони, котрих дуже мало, / Зігують все гучніш: "Вараш! Вараш!! Вараш!!!".
Відповісти
 
 
-9 # Siegfried 15.04.2016, 10:07
:lol: :D Ох і гуморист Ви, вельмишановний! Це щось на кшталт:"Тай сон же, сон напричуд дивний мені приснивсь. Найтверезіший би упивсь, скупий ж и д ю г а дав би гривню, щоб позирнуть на ті дива - та ........з два!"
Відповісти
 
 
+1 # Flover 21.04.2016, 11:38
Що, молодий чоловіче, не подобається комусь поезія Т.Шевченка? ;-)
Відповісти
 
 
-19 # Lavr 14.04.2016, 19:26
В хроніках Длугоша (чомусь цитуються російською мовою - аякже!) скоріше за все йдеться не про саме місто Овруч (Вручий), а про укріплення в місті, яке могло зватись Варош.Так, в інших містах укріплення називаються по-іншому. В Мукачево - це Замок Паланок, у Львові - Високий Замок. Длугош, можливо, ігнорував давньоукраїнськ у мову (как нєдоразвітую), а скористався мадярською, яка була ближча йому територіально. Після ліквідації укріплення щезла й його назва, а залишилась назва міста Овруч (Вручий).
Одна дописувачка (10.32) просить не приплітати сюди Росію та її церкву. Росія приплетена без нас, ще й як! Як називали нове місто, то нас і не питали, хоч Кузнєцов до нього ніякого відношення не мав, навіть такого як П.Бринський до Старої Рафалівки. А наші хохломоскалі цього навіть не помічають. І говорять, що без Кузнєцовська "нікак нєльзя", все пропаде.
Відповісти
 
 
-5 # Гість 17.04.2016, 22:45
Ну, молан тый вараш кодынат.
Відповісти
 
 
-4 # Гість 18.04.2016, 16:00
"Ну, молан тый вараш кодынат" - навіщо відразу ставити "мінус", якщо не знаєте змісту цих слів? А тут процитовані не якісь погані слова, а рядок з гарної пісні, яка розміщена в ЮТУБі під цією назвою. Саме її шановний Степан Іванович і буде співати перед кожним засіданням Варашської міської ради як гімн переможця!
Відповісти
 
 
+19 # Ангел 18.04.2016, 16:36
Мені здається, в мене "дежавю".
Коли до нас прийшли "совєти", то вони першим ділом почали "децаризацію". Замість того, щоб розвивати заводи, параходи, землі, що відібрали від багатих, вони почали перейменовувати міста, вулиці, валити церкви (видно на більше в них розуму не вистачало). Від їхнього вмілого керування з голоду вимирали цілі села, та для них були це дрібниці, той хто це не підтримував - одразу ставав "буржуйом недобитим".
Коли Україна стала незалежною, першим ділом замість того, щоб розвивати заводи, параходи, землі, що лишились від Радянської влади, вони почали "декомунізацію" на Західній Україні (видно на більше в них розуму не вистачало). Від їхнього вмілого керування країна стала жити в повній бідноті, та для них це були дрібниці, той хто це не підтримував - одразу ставав "комунякою недобитим".
Після Майдану, коли країна в крові, неселення з кожним днем все бідніє і бідніє, треба проводити реформи (та розуму видно знову не хватає), то взялись за перевірений козир - "декомунізація" . А хто це не підтримує "сепаратист недобитий і Путінський підлабузник".
От дивлюсь на це і на думку приходять слова Салтикова-Щедри на "Якщо почали говорити про патріотизм, знайте десь, щось вкрали".
Відповісти
 
 
-9 # Lavr 18.04.2016, 19:07
"Перші совєти" зробили деполонізацію, а "другі" - дегерманізацію. І ніхто не падав в обморок. То й зараз цього робити не треба.
А відносно заводів, колгоспів, то вони не будуть працювати, не витримучи конкуренції в ринкових умовах за якістю продукції, рентабельністю та організацією виробництва. Вічно дотувати нерентабельні підприємства ніяка держава не зможе, хоч би популісти й на стінку полізли. А ми недавно дискутували чи треба випускникам шкіл знати табличку множення.
Відповісти
 
 
+11 # Ангел 18.04.2016, 19:50
Це я бачу маркетинг "по-Лаврівськи" . Правильно що закрили Хлібозавод, бо продавати хліб у Володимерці економічно не вигідно, Бортник кращий бізнесмен району, він же хліб продає у Володимирці. Ой щось я запутався, то вигідно продавати хліб, чи не вигідно. :lol:
P.S. Піду мабуть вчити табличку множення. :lol:
Відповісти
 
 
-7 # Lavr 18.04.2016, 21:39
В одному немалому місті років 15 тому теж закрили хлібозавод. Виробляли непогану продукцію, хоч продукти для виробництва крали безбожно. Керівники нічого зробити не могли. Потім підвернулися браві приватизатори, які мали розвинуту мережу хлібозаводів поза межами міста, загітували колектив заводу на приватизацію. За якісь не дуже великі гроші, видані кожному працівнику, завод був проданий. Хліб стали завозити з усієї області та навіть з сусідніх. А потім працівники кинулись - а де ж нам працювати? "То не наше питання".
Тільки в цьому році одна місцева організація викупила залишки заводу і обіцяє до літа його запустити. Аналогічно проданий молокозавод до цього часу не працює. Така ж ситуація була з ще одним потужним підприємством, через що регіон до цього часу кашляє.
Популізм, жадібність і недалекоглядніс ть людей приводить до жахливих наслідків і не варто кивати на владу - Яценюка, Порошенка, місцевих керівників. Часто самі винні. Думаю, що у Володимирці колись спиртзавод перепрофілювали теж через крадіїв.
Відповісти
 
 
+9 # Ангел 18.04.2016, 21:45
А вище Лавр Ви писали "А про крадіжки голослівно говорити не треба, маєте факти - кладіть на стіл." А тепер і Ви підтверджуєте, що "скомуніздили" все, що можна було "скомуніздити". Працівники "комуніздили" по малому, керівники "по-великому". А популіст у нас саме Ви Лавр.
Відповісти
 
 
+9 # Siegfried 18.04.2016, 20:55
ДО КОМЕНТАРЯ Ангела" Мені здається, в мене "дежавю".
Коли до нас прийшли "совєти", то вони першим ділом почали "децаризацію". і далі за текстом...

Все, ніби, сказано правильно. Але декомунізацію потрібно робити.
То ж і це потрібно робити, і про реформи дбати.
Відповісти
 
 
+11 # Ангел 18.04.2016, 21:40
Декомунізацію проводити потрібно, але мені здається лише за таких умов:
- під час економічного зростання, а не під час занепаду, як тепер;
- лише демократично, після референдума, за бажанням більшості, а не щоб задавольнити чиїсь політичні амбіції;
- повертати потрібно історичні назви, а у випадку Кузнецовська - саме це і є історична назва, він побудувався і отримав назву згідно реалій того часу.
Відповісти
 
 
-14 # Lavr 18.04.2016, 21:58
Якщо Вам Ніканор Кузнєцов такий любий, то повісьте у себе в хаті його портрет. Можна ще повісити портрет П.Бринського. Він з тієї ж когорти. Путін Вас підтримає.
Відповісти
 
 
+4 # Flover 20.04.2016, 13:06
"Ангел",ви приколюєтеся? Чи дражните Лавра? Ви його добряче завели, як старого патефона. ;-)
А історичну назву Кузнецовськ потрібно змінити на іншу історичну назву.
Ми творимо історію сьогодні.
Відповісти
 
 
-3 # Ангел 20.04.2016, 13:58
А якщо хлопчика, що народився в 1945 році назвали в честь Сталіна Йосип - то його треба тепер переіменувати чи хай живе з цим ім'ям? З однієї сторони "декомунізація" повинна бути повна, а з другої сторони - це ж жива людина.
А з містами чому по іншому. Адже будівлям без різниці, як вони називаються, а людям може і ні. То чому людей не спитати, що вони хочуть. Чому в нас все через "жoпy"?
Відповісти
 
 
-2 # Lavr 20.04.2016, 15:50
Добре, що він не народився Адольфом. Я знав одного такого, народженого в Росії. То він став називати себе Адамом (Адіком). До закінчення навчального закладу ніхто не знав його справжнього імені. Зате успішно працював на органи.
Знав також жінку з іменем СталІна, яка мала такі самі комплекси, і теж співпрацювала з органами, бо була кадровиком на підприємстві. Казали, що змінила ім*я на Ліна, її так і називали.
А щодо перейменування - людей питали, але вони казали "Кузнєцовськ!", хоч в побуті називали "Кузня", добре, що не Лєнінська Кузня.
Ви хочете якоїсь "декомунізації" , залишивши ім*я "Кузнецовськ", - нелогічно.
Відповісти
 
 
+3 # Ангел 20.04.2016, 16:00
Якщо чесно, мені по-барабану перейменують Кузнецовськ чи ні. Я живу у Володимирці, я люблю Володимирець, а Кузнецовськ в мене не викликає ніяких відчуттів. Та вже так надоїла ця бородьба з вітряками. От яка користь від зміни назви міста. Назвіть мені хоч три причини змінити назву.
Відповісти
 
 
-1 # Lavr 20.04.2016, 16:07
Якщо колись захочете перейменувати Володимирець в Пурбе (Pourbaix), то я буду категорично проти.
Відповісти
 
 
+3 # Ангел 20.04.2016, 16:24
Назвіть три причини, чому Кузнецовськ потрібно терміново перейменувати.
Відповісти
 
 
-3 # Lavr 20.04.2016, 18:44
Причина одна - Кузнєцов це фігура, яка чужа та ворожа нашому краю і не має ніякого відношення до міста енергетиків. Відстоювати в нав*язаній Москвою назві міста прізвище людини, яка підставила під німецькі кулі тисячі українських патріотів у Рівному та Львові, - це верх цинізму щодо свого народу. Якщо Ви, звичайно, не апологет "русского міра".
Відповісти
 
 
+5 # Ангел 21.04.2016, 06:29
Ой перестаньте вже тикати цей "русский мир".
А для мене верх цинізму проти свого народу, це:
- що в державній адміністрації сидять в основному діти і онуки тих, хто сидів у цій будівлі коли вона була Райкомом і називали це місто Кузнецовськом;
- що знищили ліси заради мільйонів під подушкою місцевих бурштиншиків та державних мужів, що їх кришують;
- що "справедливо"зе млю ділять наші депутати;
- що туалет в нас на "кладовищі" і чогось його не збираються декомунізувати;
- що обкуритись і збити людину своєю машиною, це в нас норма;
і список можна скласти великий.
То може спочатку свої помилки виправимо, а тоді вже будемо виправляти помилки предків. Бо щось мені здається, якщо ми будемо кидати всі сили і гроші на виправлення минулого, то не буде вже з чого будувати майбутнє.
І ми робимо для "русского міра" більшу користь, коли в ютубі крутять ролики про наші клондайки, коли іноземці, що приїжджають подивитися на батьківщину своїх предків бачать вбиральню поряд з могилами. Хочеш зробити агітацію проти України - кинь ссилку на наш сайт і більшого не треба.
Відповісти
 
 
-3 # Siegfried 21.04.2016, 07:42
Почитав отут і згадав слова пісні бабусі Алли
"Ты и я - мы оба правы,
Скажем мы друг другу БРАВО!"
Для мене діалог ваш цікавий і вболіваю то за одного, то за другого. І не знаю, на чиїй же я стороні?
Відповісти
 
 
0 # Ангел 21.04.2016, 08:59
Біда України не в тому, що є такі радикальні "Лаври" та консервативні "Ангели", а біда, що майже всі "Німці", що мовчки спостерігають, не висловлюють свою думку, ідуть в ту сторону, куди їх потягне більш сильніший чи підприємливіший .
Відповісти
 
 
-4 # Lavr 21.04.2016, 09:53
Той туалет на "кладовищі" існує років з 30, ще з часів розквіту "русского міра", але Ви його помітили тільки недавно після опублікування статті на цю тему.
Відповісти
 
 
-2 # Ангел 21.04.2016, 10:17
А Кузнецовськ існує 43 роки, Ви всі ці роки писали в Київ листи, щоб змінили назву Кузнецовська, бо це верх цинізму? Чи сиділи в тряпочку мовчали? Чи Ви помітили, що це верх цинізму лише після постанови про декомунізацію.
Відповісти
 
 
-1 # Гість 20.04.2016, 22:39
А баба Яга проти!!! :P
Відповісти
 
 
+2 # Siegfried 21.04.2016, 08:53
Ви, Квітка, теж гумористка нівроку. Але порівняння Ваше Лавра зі старим патефоном - це, на мою думку, перебор.
Відповісти
 
 
+4 # Ангел 21.04.2016, 09:00
А Лавр ще молодий патефон? :lol: :lol: :lol:
Відповісти
 
 
-1 # Гість 22.04.2016, 09:26
Судячи із коментарів Лавра,то вже порохно з нього сиплеться.
Відповісти
 
 
0 # Flover 21.04.2016, 11:45
О, ні! Я не прирівнюю пана добродія Лавра до патефона. Я поважаю його думку і він багато в чому правий. Хоч і справді заводний. Дякую за те, що розумієте мій гумор. Мені приємно.
А ось це вам, шановний Siegfried повинно сподобатися. Про те, як діти писали твір про Кузнєцова.
http://Uucyc.ru/articles/-hero
І ще, будьте такі ласкаві, називайте мене Flover.
Відповісти
 
 
+7 # Гість 18.04.2016, 23:36
Вибачте за довгий коментар, але, сподіваюсь, він буде цікавим. В одному з детективних опусів Жоржа Сіменона була замальована картинка, яка пам'ятаеться навіть через півстоліття через неймовірну дурість поліції. Група поліціянтів на чолі з вусатим комісаром з розбігу міцним ударом вибиває двері квартири, де засіли злочинці. Але ті давно вже її покинули, залишивши двері незамкненими. Група послизається на паркеті, комісар розбиває голову о батарею опалення, інші відбуваються несмертельними травмами.
Щось схоже відбувається в обговоренні статті П.Комнацького. Вона практично не обговорюється, бо група обговорювальник ів ламає двері, за якими мав би бути Никанор Кузнецов, давно вже покійний. Але ж треба з кимось воювати! Бодай із тінню, бо жодних позитивних пропозицій у групи немає.
Відповісти
 
 
+4 # Ангел 19.04.2016, 07:59
Проснувся Путін вранці, випив кави. І задумався "як там у Володимирці та Кузнецовську, повісили люди в себе в хаті портрет Ніканора Кузнецова. Якщо повісили, то треба їх якось підтримати. Треба визвати Шойгу і Ларова, нехай проведуть спецоперацію по перевірці цих фактів." Ну Лавре Ви ще той фантазер.
Щось я не доганяю, який зв'язок між тим, що людина рахує, що зміна назви Кузнецовськ зарез не на часі і є просто популістським і особистим ставленням до особи Кузнецова? Може дійсно треба вчити табличку множення, щоб зрозуміти цей зв'язок.
P.S. От "скотиняка" я така, не хочу думати як Лавр. Лавр, не забирайте хліб у Ляшка, не вішайте ярликів і не шукайте чорну кішку у темній кімнаті, бо її там нема.
Відповісти
 
 
-4 # Lavr 20.04.2016, 10:18
Путін скоріше подумав би про свій портрет.
Другий абзац мені взагалі незрозумілий. Ви що, прикидуєтесь, що не можете зрозуміти зв*язок? Заміна назви повинна бути давно зроблена.
Відповісти
 
 
-2 # Ольга Карпач 21.04.2016, 10:58
А якщо подумати про гроші, які потрібно витратити на перейменування, то чи варто?????Хіба якщо місто не стане називатися Кузнецовськом Ваше патріотичне відношення до України в цілому зміниться?!
Відповісти
 
 
0 # Flover 21.04.2016, 12:06
А про які, саме, суми грошей йдеться? Треба буде змінити вивіски, печатки, що ще?
Відповісти
 
 
+2 # Siegfried 22.04.2016, 08:12
Не зміниться. Просто перейменування міста Кузнецовськ і є проявом патріотизму. І це потрібно зробити.
Відповісти
 
 
+1 # Гість 27.04.2016, 15:44
Автор статті "Тисячолітній ВАРАШ" дякує усім, хто взяв участь в її обговоренні. Навіть убогим думками і бідним почуттями до України. Це - їхні думки й почуття, і кожен мав право їх висловити. Обговорення закінчене і автор у постскриптумі вважає за потрібне згадати двох юридичних осіб, які, маючи власний і проплачуваний друковані засоби масової інформації, щодо теми перейменування міста позасували свої язики невідомо куди. Бо їм абсолютно байдуже, що Кузнецовськ невдовзі стане Варашем. Це атомна станція і міськрада вкупі з виконкомом.
Відповісти
 
 
+1 # Гість 27.04.2016, 15:45
Пишу ці рядки, нікого не критикуючи, а лише констатуючи факти. А вони надихають мене (і, можливо, не тільки мене, а й усіх тих, кому пече, що нас "перехрестять" у варашан не лише без нашої згоди, але й не спитавши загальної думки кузнецовців), на спосіб поведінки у майбутньому місті Вараш. Варашанином я не називатиму себе стовідсотково. Як уродженець міста Любомль Волинської області я й помру любомльцем. Хто народився у Кузнецовську - нехай живе кузнецовцем, а хто у Вараші - варашанином. Бо, зраджуючи свою малу батьківщину, ми зраджуємо й велику. Як той, хто, для прикладу, народжений у Степані, дурить нас, а сам зі шкіри лізе, аби назватися варашанином, як угорський націоналіст, а не патріот Степаня й України.
Відповісти
 
 
-4 # Гість 27.12.2016, 19:49
На(ЦЕНЗУРА) ви змінили на(ЦЕНЗУРА) ви позбавили КУЗНЕЦОВСЬК патріотизму будьте ви всі прокляті верховна рада (ЦЕНЗУРА)ЇНА ЯКАСЬ А НЕ КРАЇНА.
Відповісти
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 77 гостей на сайті