Небесна сотня не забута

( 0 Votes )

20 лютого уся країна вшановувала полеглих Небесної Сотні.

Аби  згадати жертовний подвиг тих, хто загинув під час Революції Гідності, до районного Будинку культури прийшла громада Володимиреччини: учасники АТО, учні місцевих шкіл, представники влади та звичайні небайдужі.

У пам’ять про трагічні події для усіх присутніх були продемонстровані відеосюжети із записом подій на Майдані, свідченнями очевидців та світлинами загиблих Героїв. Зі сцени до громади звернулись голова райдержадміністрації Володимир Хоружий та заступник голови районної ради Володимир Савонік. Вони апелювати до присутніх пам’ятати подвиг тих, хто ціною власного життя здобував мрію про життя у кращій Україні для своїх дітей. Також Володимир Хоружий зазначив, що РДА зробить все необхідне, аби у райцентрі з’явився меморіал, присвячений Героям Небесної Сотні.

 Хвилиною мовчання учасники меморіальних заходів вшанували Героїв Небесної Сотні – і тужлива «Плине кача» залунала у залі. Аматорські колективи Володимиреччини долучилися до меморіального заходу, виконуючи ліричні композиції у пам’ять про Героїв Небесної Сотні. У холі ж працювала виставка тематичних видань.

Вікторія Черпак.

 

Небесна сотня не забута

Моя покійна мати все життя розповідала нам історію про те, як вона, учениця третього класу польської школи разом із учнями старших класів пішки ходили за Стир в Костюхнівку, на місце першого бою поляків-добровольців загонів Пілсудського у 1918 році.

 

На все життя врізались в дитячу пам’ять важка дорога, переправа через Стир на “чайці,” склянка чаю та пахуча булочка в одній із застирських шкіл – і розповідь вчителя про хоробрість і самопожертву польських вояків за відновлення великої Польщі.

Опісля старші хлопці ношами носили землю на вершину величного кургану, цим самим засвідчуючи свою повагу перед загиблими польськими патріотами. Я  недаремно почав свою розповідь про те, як з малих українців “кували” патріотів Польщі.

У ці дні минає чотири роки, як в центрі Києва, виконуючи наказ тодішнього керівництва країни, “беркутом” було вбито 107 учасників Майдану. Вони, молоді і старші патріоти, стали на захист гідного життя своєї держави, за те щоб в суспільстві торжествувало право закону, вільний розвиток всіх сфер суспільного життя, за людську гідність громадян української держави…

18 лютого силами прихожан Свято-Миколаївської церкви УПЦ Київського патріархату, членами УНП, учасниками Майдану та місцевими волонтерами було проведено молебень біля пам’ятника Т. Шевченку. Після духовної відправи настоятель храму (в минулому військовий капелан) Михайло Льода в своєму виступі наголосив, що хоч і минуло 4 роки після Революції гідності, але похвалитися перед пам’яттю загиблих особливо нічим. Реформи в державі проходять мляво, економіка, яка є основою суспільного добробуту, ледь дише, пишним цвітом процвітає корупція, як і раніше, в країні відсутнє справедливе правосуддя. А значить, боротьбу за краще майбутнє країни треба продовжувати, жертви Майдану не повинні бути марними.

Захід був малолюдним. Хоча саме в такі дати і на таких заходах, в серцях людей, особливо молодих, закладаються оті цеглинки патріотизму, на яких тримається фундамент будь якої держави.

Польський вчитель це добре розумів, тому і організував за свій кошт піший 100-кілометровий похід школярів в Костюхнівку, про який все життя розповідала моя мати. Хочеться вірити, що ті люди в районі, в повноваженнях яких находиться навчання і виховання молоді, візьмуть з цього учителя приклад.

 Учасник заходу Петро Кладюк, член УНП.

с. Довговоля

ілюстрація з мережі Internet

 

У вас недостатньо прав для коментування.