HomeНаше життяПро те, що хвилюєОб’єднання територіальних громад: нові можливості чи нові кайдани?

Об’єднання територіальних громад: нові можливості чи нові кайдани?

( 0 Votes )

Ще навесні 2014 року Уряд схвалив Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Нові об’єднані громади, як обіцяють автори реформи, матимуть міжбюджетні відносини з державним бюджетом (як нині існуючі обласні центри та міста обласного значення).

У ході такого реформування був розроблений перспективний план формування громад. Таким чином, на території нашого району має бути 5 об'єднаних територіальних громад (далі ОТГ – ред.): Володимирецька, Рафалівська, Більськовільська, Воронківська та Городецька.

Як книжка пише

Нова реформа надасть можливість ОТГ забезпечувати себе самостійно за рахунок власних ресурсів, а 60% податку на доходи громадян зараховуватиметься цим же ОТГ (зараз – нуль). Громада також отримуватиме 5% від продажу пального на АЗС, алкогольних та тютюнових виробів. Кожна ОТГ сама встановлюватиме ставки земельного податку та нерухомого майна. Повноваження у сфері освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, громадської безпеки, пожежної охорони. Тобто всі ті повноваження, які нині мають обласні центри, – тепер матимуть органи місцевого самоврядування ОТГ.

Центром ОТГ стає той населений пункт, який має вже готові приміщення для необхідної інфраструктури: приміщення для поліклініки, пожежної частини, органів правопорядку…

Управлінська схема по суті залишається незмінною: керівником є голова, що має кілька заступників та секретаря. На місцях по селах будуть керувати старости. Вони, за бажанням своїх громад, на місцях матимуть представників від виконавчих органів. При цьому реформатори пропонують зробити крок вперед і застосувати в роботі виконавчих органів онлайн-зв'язок.

Простіше кажучи, якщо людині потрібно отримати якусь довідку з центральних виконавчих органів своєї ОТГ, їй не потрібно буде їздити до «столиці». Через скайп можна отримати будь-який документ.

Реформатори також зазначають, що рівень і якість надання послуг не має бути нижчим рівня і якості послуг до моменту обєднання.

 

Як у досвідчених сусідів?

Голова Клесівської ОТГ (Сарненський район) Василь Гриник охоче розповідає про власний досвід:

– У нашій громаді 2 сільські ради (це разом 7 сіл) плюс Клесів. Головною проблемою – це ми вже зараз розуміємо – був супротив від самої районної адміністрації, адже її керівники чудово усвідомлюють, що втрачають свій вплив на район, який поділиться на громади. В результаті всіляко сприяли тому, щоб населення навіть не знало про переваги обєднання у громади. Пам’ятаю, ми святкували річницю нашого створення, то ніхто з РДА навіть не приїхав. Ми стільки всього зробили за два роки, та жодна газета про наші досягнення не написала, не кажучи вже про райадміністрацію. Там про нас ніби й не знають, їхній сайт не висвітлює ніякої інформації про нас.

А зробили ми за два роки немало.

Василь Федорович розповідає, що в перший рік існування державою було надано їм субвенцію на розвиток інфраструктури. Левову частку цих коштів одразу кинули на освіту. У віддаленому селі Карпилівка, де діти навчались у дві зміни, бо дах школи впав з однієї сторони, одразу його відремонтували, зробили внутрішній ремонт майже по всій школі, замінили котел, вікна…

По всій ОТГ забезпечили школи дошками, навчальними матеріалами, телевізорами, замінили вікна. Закупили сміттєвоз (на Клесів і сусідні населені пункти) і сміттєбаки, відремонтували кілька ділянок доріг…

– Оскільки ми були одні з перших, хто створив ОТГ, то субвенція нам прийшла більше 7 млн. грн. Наступного року, по мірі збільшення кількості ОТГ по Україні, кожна з них (і ми в тому числі) отримали вже менше. Розраховано, що субвенція надаватиметься перші 5 років в якості підтримки, поки громада повністю твердо стане на ноги. Хто раніше об’єднався, той увірвав більший кусень тієї субвенції. Отож майте це на увазі, – додає Василь Федорович.

Він також підтвердив, що всі ті фінансові та майнові ресурси, які обіцялись державою після створення ОТГ, дійсно їхньою громадою отримуються (60% ПДФО, 25% екологічного податку, 5% акцизного податку, 100% єдиного податку, 100% податку на майно та ін.).

– Усі надходження від податків діляться пропорційно між населеними пунктами, ніхто не в збитку. Після створення ОТГ наш бюджет складав близько 53 млн грн. – це на 10 млн більше, ніж сумарно по кожній сільській раді до об’єднання. В цьому році бюджет збільшився – маємо 63,8 млн грн. Як бачите, він поступово росте.

 

А як у нас?

Минає вже 2017 рік, а на території нашого району не створилось жодної ОТГ. Одна з проблемних ОТГ – Рафалівська. В ній два села конкурують, ще три ніяк не визначаться, а час йде.

Як показує практика, бажання об’єднуватись мають лише ті громади, які після обєднання стають центром ОТГ. Всі інші при цьому залишаються зі своїми претензіями наодинці.

Селищний голова смт Рафалівки Василь Совгуть розповідає:

– Люди з пересторогою ставляться до нового, навіть не розібравшись в тому новому. Наша громада готова об’єднатись, проблема лише з ким. Громади з інших сіл, які мають до нас приєднатись за перспективним планом, досі не винесли рішення про об'єднання. На те є певні причини: Полиці, наприклад, впевнені, що саме вони мають бути центром громади, ті ж самі Балаховичі ніяк не визначаться, куди їм йти. Хочуть своїм центром бачити лише Полиці, хоча Полиці за перспективним планом і так залишаються з ними.

Які якісні зміни мають відчути громади після об’єднання?

– У першу чергу це надходження до бюджетів. Більше 60% надходжень буде залишатись всередині ОТГ, а це означає, що ми зможемо планувати видатки на розвиток соціальної сфери громади. Після обєднання можемо брати участь у розробці проектів по енергозбереженню в закладах освіти, культури, могтимемо ремонтувати свої дороги. Такі проекти фінансуватимуться з фонду регіонального розвитку і програм розвитку ООН. Також діятимуть державні програми, які співпрацюватимуть і могтимуть виділити кошти лише на ОТГ, а не на якусь колишню сільську раду. Окрім цього на місцях по селах зявлятимуться нові робочі місця. А в депутатському органі ОТГ кожне село матиме певну кількість своїх депутатів.

За перспективним планом до вас мають приєднатись Лозки, Полиці, В.Жолудськ, Балаховичі. Чому з усіх 5 населених пунктів центром ОТГ обрали саме Рафалівку?

– По-перше, Рафалівка колись була районним центром. А це перевага при отриманні статусу в ОТГ. По-друге, у нас найбільша громада. По-третє, за умовами створення ОТГ центром може бути лише той населений пункт, де є найбільша кількість приміщень, готових для надання адмінпослуг. Полиці дуже противляться, але у порівнянні з розвинутою інфраструктурою нашого селища будь-яке село, звичайно, програє. Їм треба будувати нові приміщення. А це – додаткові витрати коштів.

Які переваги матимуть інші сільські ради при обєднанні з вами?

– Об’єднана територіальна громада матиме спільний бюджет. Отримані кошти пропорційно поділяються між сільськими радами по принципу кількості населення. Таким чином, більш розвинуті села «підтягують» менш розвинуті. Вони між собою поступово вирівнюються, і сам рівень якості життя населення поступово покращується…

Зовсім іншу думку мають жителі Полиць:

– Ми прийняли рішення про відмову в обєднанні з Рафалівкою, тому що не бачимо перспективи для себе, – каже Полицький сільський голова Микола Озеруга. – Подивіться лишень на фінансове наповнення бюджетів кожної сільської ради з нашого перспективного плану. Балаховичі мають нульове наповнення свого бюджету. У Лозок та сама ситуація. Наша громада залишається в мінусі, бо ми маємо свої кошти ділити на всіх. В результаті самі ж і постраждаємо. І на зборах села, і на сесіях сільської ради не знайшлось ні однієї людини, яка б проголосувала за обєднання територіальної громади з центром у Рафалівці.

Балаховичі в свою чергу ще менше визначились. До Балаховицької сільської ради відносяться села Маюничі та Острів.

– Маюничі мають з Полицями спільного священика. Їм до Полиць ближче. Закуповуються там же. Вони себе тільки з Полицями і бачать, – роз’яснює Балаховицький сільський голова Вадим Давидюк. – В Острові живе небагато чоловік, проте всю рідню вони мають у Вараші. Звісно, до Вараша вони і хочуть приєднатись. Самі ж жителі Балахович в принципі ні про яке об’єднання і чути не хочуть…

Дуже цікава ситуація виявляється і з тим онлайн-зв'язком на місцях при старості, який замінятиме сільського голову в селі. Після створення ОТГ староста матиме право підпису багатьох документів, що, ймовірно, збільшує ризик корупції та шахрайства.

До всього, автори реформи однозначно прогадали з урахуванням нюансів менталітету. Зокрема нашого сільського населення. Чи не кожна громада хоче бути центром, в іншому ж випадку відчуває себе придатком, з якого тільки витягують кошти.

– Для нас людина має бути найголовнішою цінністю, – каже Рафалівський сільський голова Василь Совгуть. – Більш спроможним громадам треба буде ділитись надходженнями з «меншими братами». Так склалось географічно, що в когось економіка краще розвинена, в когось гірше. А люди-то в цьому не винні. В Полицях є заправка на «варшавці», село від того має прибуток. Проте я вважаю це невірним. Адже люди на ту заправку їздять і з Балахович, і з Лозок, витрачають свої кошти на паливо, а відсоток від надходжень потрапляє лише Полицям. Люди з інших сіл вносять свою лепту, а залишаються «з носом». Вони не такі вже й нахлібники виходять. Полиці того не розуміють…

І ось так виходить, що книжка розписує райське життя, та по факту виявляється, що той рай нікому не потрібен.

Коли справа стосується поділу грошей, забувається любов до ближнього і свою сорочку ділити ні з ким не хочеться. Воно й зрозуміло, адже держава ніяк зовсім не мотивує більше розвиненіше село ділитись коштами з менш розвиненішим (у межах однієї ОТГ).

Багато питань залишається до авторів закону про об’єднання громад.

Наприклад, чому сутність перспективного плану вони зробили аксіомою без права на зміни (село по перспективному плану «кріпиться» до конкретної потенційної ОТГ і перейти до іншої, або від’єднатись вже не можна)? Закон наголошував, що перспективний план розроблений з урахуванням думки населення, хоча по факту виявляється, що саме населення ніхто й не питав. Чиновники, виходить, заганяють в стійло людей, вказуючи, де, з ким, як жити за встановленим перспективним планом. Більше всього це нагадує театр маріонеток. Хтось сидить зверху і керує, з ким тобі «дружити».


 

До речі, Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування рекомендував Парламенту прийняти за основу та в цілому законопроект № 6466 щодо добровільного приєднання територіальних громад до міст обласного значення. Адже із закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільного приєднання територіальних громад» випала норма, яка дозволяла б за спрощеною процедурою приєднуватися громадам до міст обласного значення. За словами першого заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеслава Негоди, міста обласного значення апріорі є спроможними. «Вони є центрами росту, і ми завжди рекомендували в першу чергу об’єднуватися громадам з такими містами. Але до цього часу вони майже не задіяні в процесі добровільного об’єднання громад», – зазначив перший заступник Міністра.

У проекті закону, який з 22 червня ц. р. перебуває на розгляді на порядку денному верховної Ради України, співавторами (одним із яких є і наш депутат Василь Яніцький) в частині щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення пропонується «визнати такими, що є спроможними об’єднаними територіальними громадами /…/ територіальні громади міст республіканського Автономної Республіки Крим, обласного значення». Тобто містам обласного значення типу нашого Вараша автоматично присвоюється статус ОТГ і у випадку приєднання довколишніх сіл у місті проходитимуть не нові вибори (як в інших новостворених ОТГ), а лише довибори від тих громад тих сіл, які бажають приєднатися.

Отже, якщо Заболоття таки захоче влитися до міста Вараш, то це буде не об’єднання і утворення нової ОТГ з усіма заявленими вище преференціями, а приєднання, і не вибори в новій громаді, а довибори у міськраду від сільської громади (максимум 1 представник). Однак ніде не вказано, що в результаті приєднання села до міста обласного значення громада отримає всі плюси бюджетної децентралізації і дотації. Чи отримають такі автоматично сворені ОТГ мільйони на свій розвиток – у проекті закону ніде не сказано, або коментувати його мають самі творці. А от чи вдасться  з таким нечітким формулюванням перспектив переконати жителів Заболоття і Стьпрої Рафалівки приєднуватися – ми попросимо згодом прокоментувати нашого народного обранця.

Разом з тим помічається тенденція непроінформованості самого населення не лише про переваги ОТГ, а взагалі про його існування. Час від часу на збори сіл чи на сесії сільських та селищних рад приїздять «бувалі» – голови об’єднаних громад, які вже мають досвід та всіляко переконують в ефективності об’єднання. Та населення досі нічого не знає про кінцевий результат – об’єднану ТГ.

Але рано чи пізно об’єднуватися таки доведеться. Краще це робити самим. Бо інакше нас чекає доля «декомунізованого» Кузнецовська: поки громада сонно сперечалася, який варіант назви обрати, час «ікс» раптом настав, і Верховна Рада автоматично прийняла рішення про перейменування міста атомників на Вараш. А ви собі кусайте лікті, якщо не встигли…

Дізнавалася Олена СТЕЛЬМАЩУК, карикатура В. ГОЛУБА

 

У вас недостатньо прав для коментування.