HomeНаше життяПро те, що хвилюєСам собі пан? Райські куточки ОСББ та поламані перила від "Акви" (+фото)

Сам собі пан? Райські куточки ОСББ та поламані перила від "Акви" (+фото)

( 0 Votes )

1 липня 2015 року вступив в дію ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який надає жителям багатоповерхівок більше можливостей самоврядування.

Щоб розібратися у новій формі власності і новим принципом відповідальності за свою власність, співвласникам багатоквартирних будинків було виділено рік, тобто до 1 липня 2016 року.

Питання було поставлене так, що зворотного процесу бути не може. Або жителі багатоповерхівок створюють своє ОСББ (об’єднання співвласників багатоповерхових будинків), або місцева рада їм призначає комунального управителя, який буде за те все відповідати.

Хочеться уточнити: «те все» – це ваші прибудинкові території. Якщо ви добровільно не створите ОСББ, то прийде якийсь той же самий працівник ЖЕКу або іншого комунальної структури, тільки тепер він називається «управителем», і далі буде розпоряджатись вашими прибудинковими територіями.

А оскільки комунальні послуги по догляду за тими прибудинковими територіями у Володимирці надає лише одна комунальна структура – КП «Аква», то тепер, можливо, ви починаєте розуміти, хто буде керувати балом.

І тут, ймовірно, у багатьох відкриються очі. Як у кузнецовців після того, як вони стали варашівцями. Нарешті захотілось проявити своє право голосу, але поїзд вже пішов...

У ситуації з ОСББ легше: ніколи не пізно об’єднатись та обрати собі директора від багатоповерхівки, бо угода між управителем від комунальної організації та місцевою радою з питання утримання вашого будинку складається лише на рік. І наступного року можна або змінити управителя, або створити ОСББ.

Селищний голова Володимирця Олександр Осмолович розказує:

– Населення наше справді пасивне. На моїх звітах та нарадах, на сесіях селищної ради питання підіймалось кілька разів, але ніякої ініціативи від громади чи вуличкомів не було. Для годиться були ніби створені 6-8 ОСББ по селищу, але вони ліквідувались, бо не подавали фінансові звіти в Податкову інспекцію. В результаті сьогодні у селищі функціонують лише 2 ОСББ – по вулиці Б.Хмельницького, 3, та по вулиці 1 Травня, 59.

 

ОСББ у Володимирці – приходьте на екскурсію

Йду на Б.Хмельницького. Цікаво подивитись на ту «іншу цивілізацію». Здається, там і люди інші, може й веселку їдять та на єдинорогах їздять, адже у них ОСББ функціонує!

Двоповерхівка огороджена добротним парканом. Пофарбовано все. Вздовж того паркану – клумби та квіти. Вхідні двері у під’їздах нові, важкі, із внутрішнім замком. Пороги свіжі, не оббиті та не аварійні.

А тут підоспів і Олег Романов, директор місцевого ОСББ. Спілкуюся з ним і стає зрозумілим, що йому приємно про те говорити, що то дітище і його, і інших співвласників будинку, що вкладено туди немало зусиль і тому хочеться розказувати іншим, ділитись досвідом.

– Об’єднались ми давно, ще у 2012 році. Є у нас і директор, і бухгалтер, але всі ці посади обіймають наші ж люди. Тому для економії коштів найманих працівників ми не тримаємо, працюємо на добровільних засадах. Насправді, звичайно, проблем вистачає, але поступово ми їх вирішуємо.

Ось встановили паркан в минулому році. Один з власників квартири в нашому будинку зробив благодійний внесок і придбав для паркану фарбу хорошу. Щоправда, скоро після встановлення такої загорожі одну його секцію зламав хтось з місцевих гонщиків. Прикро за таку поведінку населення. Ми відновили. Клумби вздовж паркану розсадили. Поставили надійні вхідні металеві двері в під’їздах, відремонтували самі під’їзди та ганки.

Це все робилося власними силами за власні кошти, які позиціонуються як квартплата – оплата за утримання прибудинкових територій. Тариф у нас на даний момент 1,5 грн. за квадратний метр.

Житель будинку Валерій Бабич охоче додає:

– Раніше добитись якогось ремонту не можна було. А тепер дивіться, які ми відремонтовані. І квіти, і паркан… Виходиш з будинку і не боїшся бути кимось збитий, бо прибудинкова територія відгороджена від дороги. Особисто я завжди і квартплату вчасно плачу, і готовий здати якісь додаткові кошти, бо знаю, що вони будуть потрачені не на вітер, а з користю.

Планів ще багато. І будинок утеплити, і дах з фундаментом на пару відремонтувати. Потроху планують все зробити.

За словами Олега Романова, вся документація відкрита, документи тримає бухгалтер, і будь-хто з власників квартир має змогу без перешкод отримати інформацію щодо витрат коштів. А всі прибудинкові території одразу ж були приватизовані. До них часто приходять представники інших будинків, які не наважаться створити ОСББ, але дуже хочеться подивитись на чужий куточок майже раю.

 

КП «Аква»: 2000 грн в рік за 5 лампочок

Не така весела пісня чується з будинку по вулиці Чкалова, 6. Жителі тут не створили ОСББ, тому автоматично продовжують обслуговуватись КП «Аква» через управителя.

В.о. начальника КП «Аква» Сергій Савчук розказує:

– Усі добре знають, що система водовідведення і водопостачання у нас в селищі зношена, повністю відновити труби не маємо змоги. Трапляються десь поломки, та інколи це навіть не з вини нашого підприємства. Жителі елементарно не дотримуються порад у користуванні каналізацією, то які ж до нас питання? По вулиці Чкалова, 4, був період, що кілька разів на тиждень забивалась каналізація. Щоразу приїжджає машина, і щоразу виймаємо звідти бог знає що. Останнього разу дістали із забитої труби червону футболку. Скажіть, чому вона там опинилась? Чому люди самі собі шкодять? Хтось навмисне паралізує каналізацію кількох двоповерхівок, а ми вимушені розгрібати ту кашу.

Охоче Сергій Іванович ділиться і розрахунком тарифів та коштів, що виділені на конкретний будинок.

– Ось візьміть той самий будинок по Чкалова, 6. Тариф по будинку 1,81 грн. за квадратний метр на обслуговування будинку. Будинок сплачує в середньому 11300 грн. в рік. З них ми оплачуємо ще 22% ПДВ. ОСББ такого, наприклад, не оплачують. Вже в цьому вони мають перед нами перевагу. Також у кошти, зібрані з будинку, закладені певні відсотки, які відведені на зарплату нашим працівникам. ОСББ найчастіше будь-які роботи виконує власними силами. Ще один мінус нам.

Шляхом спільних вираховувань виходить, що на поточний ремонт будинку, який складається з двох під’їздів, виділено орієнтовно 2600 грн. на рік (із загальної суми 11300 грн. мінус оплату за електрику, водовідведення та водопостачання, вивіз сміття, прочистку димових каналів).

Назріває доречне риторичне питання: що ж можна зробити на 2600 грн. в будинку, який займає 620 квадратних метрів, 2 під’їзди і 2 поверхи? На фото (додаю) можна побачити, що було зроблено в якості поточного ремонту в одному з підїздів. Криві полатані стіни, які заховались під фарбою, немов під шифоном: ніби й вбрані, але злидні виглядають. Перила на східцях так і не відремонтували. Вони дійсно аварійні. А тут проживають і діти, і чоловік з інвалідністю, і просто пенсіонери. Сусідній під’їзд латається періодично, та шику в тому нема. Латка на латці, які намагалась забілити власноруч жителька будинку, пенсіонерка, сором’язливо світять тією самою біднотою.

 

 

 – А що ви хотіли? – дорікає комунальник. – ОСББ жителі створювати не хочуть, проте хочуть мало платити і багато мати…

Жителі ж самого будинку, ознайомившись з розрахунками витрат на будинок, щиро дивуються: виявляється, згідно з документами, у них щомісяця прочищають димові канали, а 5 лампочок по під’їздах потужністю 40 Вт, які не всі вмикаються, світять лише вночі (і то не завжди), «намотують» 2000 грн. в рік. І купуються та вкручуються вони самими жильцями, а по документах «Акви» це роблять працівниками підприємства…

 

А як у Вараші?

А у Вараші все добре. Ну, не все. І не геть добре. Але що таке ОСББ і з чим його їдять – там давно всі знають.

Міський депутат Сергій Денега розказує, що місцева влада як може, так і підтримує, а також співфінансує ОСББ. Було розроблено 2 програми підтримки таких обєднань співвласників багатоквартирних будівель, за якими в будинках зі створеними ОСББ було безкоштовно встановлено лічильники на теплу і гарячу воду, за рахунок міськради та проспівфінансовано ремонти самих будинків (80% сплатила міськрада, 20% – власники квартир).

Отож, на території міста-атомника нараховується більше 30 ОСББ. За спиною в кожного з них – своя історія, свої нюанси. Але всі вони повноцінно функціонують і навіть співпрацюють. В соцмережі Фейсбук голови правління від різних ОСББ діляться досвідом, ідеями, просто обмінюються інформацією.

Наприклад, Катерина Святчук, голова правління ОСББ від найбільшого і найширшого будинку у Вараші (Вараш, 11) розповідає, що проблема у них була найбільша у місті. Вони не змогли знятись з балансу Кузнецовського міського комунального підприємства, бо так склались обставини, що їхній будинок потрапив під арешт у якості боргу КМКП перед Рівненською АЕС. І ось вони судяться близько двох років (жінка встигла вже й обзавестись третьою дитинкою), а справа ніяк не зійде з пустого місця. Та навіть при таких обставинах люди не сидять на місці.

– У нас в будинку налічується 200 житлових і 15 нежитлових приміщень. Я дуже рада, що на наші 200 квартир всього 3 злісних неплатників квартплати. Нежитлові приміщення поки що не йдуть на контакт, взагалі нікому нічого не сплачують. Та я думаю, це справа часу.

І справді, поки ми спілкувались, люди все йшли і йшли, несли гроші за квартплату. У когось 250 грн., а в когось і 180 (тариф 3,95 грн за метр квадратний). Кінець місяця, люди чесно несуть і оплачують комуналку.

– Люди ставляться як до свого майна. Зникає принцип «моя хата скраю». Пам’ятаю, як організували перший суботник, то вийшли наші люди, так згуртовано прибирали територію, фарбували, білили, мили, підмітали. Посадили дерева, придбали засоби для прибирання під’їздів, бензокосарку, відновили урни.

 

 

Та найбільшою проблемою поки що залишаються наші безсоромні варашівські підлітки. В гонитві за крутими селфі вони здатні вибити двері на дах нашого будинку, бо пейзажі з даху тут дійсно захопливі. В результаті маємо не лише пошкоджене майно, яке постійно вимушені ремонтувати і укріплювати, а й великий ризик суїциду. Та й і сміття вони після себе залишають на даху, кидають банки-склянки та пакети різні у водостоки. Ось нещодавно ті у нас забились, то мусили ще й ремонт водостоків робити. В планах на майбутнє – утеплення будинку, якісний ремонт даху, сантехніки…

 

І як бути?

Послухаєш те все, почитаєш ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та й думаєш собі. Твій будинок колишній жек утримувати не може і не хоче. Віддає тобі у власність той будинок разом з прилеглими прибудинковими територіями – то дій! Поки не почав діяти хтось інший на твоїх прилеглих територіях. Та найчастіше люди обурені тим, що будинки передають їм у власність у неналежному стані (як того вимагає закон, ЖЕКи мають віддати власникам об’єднань відремонтовані будівлі), через що не хочеться мати «розвалюху» (і вони, по суті, мають право обурюватись). При таких розкладах виникає питання з присмаком безнадійності: а вибір є?

 Або ви берете те, що маєте, і доводите його спільними зусиллями до пристойного вигляду і справного стану (діватись нікуди), або продовжуватимете і далі нарікати на владу та спиратись на зламані перила. Владі від того ні холодно, ні жарко, а ви щодня страждаєте від поламаних перил і протягів у вибитих вікнах та дверях.

На жаль, це наші реалії. Чомусь легше критикувати і шукати винного, ніж взятись за роботу і почати робити для себе ж. Адже хтось спромігся створити ОСББ і вже починають пожинати позитивні результати своєї праці. Напевно, це досить доречно, коли вибору нема.

На жаль, коли вибору нема, нема й прогресу. Бо, між іншим, за словами селищного голови Володимирця Олександра Осмоловича, КП «Аква» давно не задовольняє потреби населення, проте змінити ситуацію у зв’язку з браком коштів на капітальні ремонти житлового фонду селища неможливо. Тому охоче передали б всю систему водовідведення та водопостачання на утримання якійсь приватній організації. Або ж було б результативним створення паралельного підприємства, що змогло б якісно надавати потрібні комунальні послуги місцевому населенню.

Та ніхто не хоче займатися дорогим задоволенням – наданням якісних комунальних послуг населенню. Попит є, пропозиції нема. Нема пропозиції – нема конкуренції. Нема конкуренції – нема якості послуг. І тому зовсім не дивно чути запах перегару від комунального сантехніка, що зайшов до начальника в кабінет по робочому питанню. І тому вже не дивуєшся, коли вранці відкриваєш кран, а звідти тече ось такий компот…

 

Олена СТЕЛЬМАЩУК

 

У вас недостатньо прав для коментування.