HomeНаше життяПро те, що хвилюєКазочка про те, як кузнецовські молодці Бабку піддурили (+фото, відео)

Казочка про те, як кузнецовські молодці Бабку піддурили (+фото, відео)

( 0 Votes )

У кращі часи вода з розміщених на старорафалівських землях кузнецовських міських очисних споруд потоком лилася зі скидного колектора у Стир, нині ж – просто струменить із надламаної, як видно на знімку, труби. Так, принаймні, стверджують у довірливій многостраждальній Бабці.

І читач, думаю, вже зметикував: многостраждальна, бо довірлива, а довірлива – бо ж… Бабка, до всіх однаково добра серцем і вдачею. Зокрема й до не зовсім вдячних сусідів-кузнецовців.

– У Бабці ще років десять тому проклали другу чергу скидного колектора, щоб воду з міських очисних споруд скидати у Стир, – розповідає старорафалівський сільський голова Ярослав Ємельянов. – Будувала його РАЕС, оскільки попередній став аварійним і збої у його роботі набували небезпечного техногенного характеру. Тоді ж сільрада поставила раесівцям дві умови: ремонт дороги у Старій Рафалівці і будівництво водогону у Бабці. Люди вимагали якісної питної води, кузнецовці ж натомість узялися за колектор. Між жителями та будівничими виникали конфлікти. І небезпідставно. Але будівництво хоч і звершилося, знову виникли проблеми… зі старим колектором. Новимй простоював, а старий руйнувався і провалювався. Траплялося, що й коні потрапляли у провали, і щоб полагодити колектор, розкопувалися людські городи з іще не зібраним урожаєм. Зрозуміло, людям це не подобалося. Тим паче, що з існуванням нового колектора важко було зрозуміти кузнецовську владу. І раесівсьоку, і міську.

І справді, розмістивши у себе очисні споруди і скидні колектори, Стара Рафалівка й Бабка стали фактичними очисниками міста. Більше того, вони й напувають місто, приютивши в себе один із міських водозаборів (другий – у селі Острів). То звідки таке небажання взяти на міський баланс новий колектор і запусти його в дію? Чом через чиїсь забаганки має страждати село, водночас зазнаючи спраги й потопаючи у чужих стічних водах? І що, власне, сталось у Бабці: міські каналізаційні стоки очищаються абияк чи з ними все гаразд, але очищена вода не скидається так як слід у Стир?

 

 

– Я так розумію, – пояснив Ярослав Володимирович, – що експлуатаційний термін збудованого в 70-х роках старого колектора скінчився. Ця ветха зливна труба втратила герметичність – і нечистоти потрапляють не тільки у ґрунт, а й у ґрунтові води. От і сталося, що в низинній місцевості, де до ґрунтових вод два-три метри, придатної для споживання води не стало. Якщо говорити по суті, то це розчин мила і шампуню, від якого навіть худоба відвертається. Громада домовилася про водогін від міського водозабору. Звідти три кілометри. І коли водогін у Бабці кілька років тому запрацював, ця вода стала рятівною. Якби не вона, важко й сказати, як виживало б село. Словом, люди отримали чисту воду, але є загроза, що старий колектор знову завалиться і вкотре наробить клопоту.

Ділюся власною думкою: якщо виникають проблеми з передачею нового колектора місту, то, може, його треба довести до належного технічного стану, випробувати і вже тоді з власних плечей перекладати на чужі? Але мені заперечили: колектор технічно справний і готовий до використання. На його підключення великих коштів не треба. На жаль, стосунки раесівської адміністрації і міської влади важко назвати дружніми, і в цей тупик вперлася Бабка зі своїми водними проблемами. Так бува, коли верх над здоровим глуздом беруть амбіції.

У селі стараються зрозуміти й атомну станцію, і міськраду. Справді, навіщо тримати на балансі колектор, якщо користуватися ним РАЕС не буде? Прийміть його, вже готового, як дорогий дарунок! А з іншого боку, місто і так у боргах перед станцією. Воно не хоче ускладнювати життя колектором. От і тиснуть у міськраді на гальма, коли РАЕС «дарує» цей об’єкт соціальної інфраструктури. Інакше кажучи, зіткнулися дві правди і ніяк не вирішать, яка з них більша. Хоча з чисто людських міркувань випливає, що місто має забрати колектор, як важливий елемент своєї інфраструктури, задіяти його і тим самим відвести екологічну небезпеку від Бабки.

– Років п’ять-шість ми колодязем не користуємося. Пробили свердловину – але вона неглибока, метрів дев’ять. Далі – камінь, тож вода зі свердловини, як і кринична, схожа на шампунь. І колір у неї не той, і бульбашки схоплюються, і з’явився прикрий запах. А чого дивуватися? Коли прорвало колектор, усе тут плавало в нечистотах. Минулося, зам’ялось – і люди вже нікому й не скаржаться. Але на душі накипає, і вже була думка загатити ту злощасну трубу. Може, хоч тоді звернуть на нас увагу! – журилась у розмові жителька Бабки Лариса Мельник.

Від почутого й побаченого закипала злість. Бо у якомусь смислі слова кузнецовці живуть за рахунок цього маленького поліського села. Тож підставте йому дружнє плече! На жаль, не поспішають. А тим часом увагу треба звернути й на таке. Мої співрозмовники говорили про зіпсований колектор – і щоразу вдавалися до тривожного слова «нечистоти». Зауважив: якщо вода йде з очисних споруд й очистка якісна, у колекторі вона має бути настільки чистою, що ні землі, в яку потрапляє, ні річці, в яку скидається, ні рибі, для якої стає життєвим середовищем, нітрохи не зашкодить. Однак у селі стверджують, що після пориву городи залило натуральним брудом. «Парфуми» з міських очисних споруд разом із городами мало не залили й сільську вулицю. І що? Це і є «велика подяка» за те, що місто десятиліттями п’є воду з тутешнього водозабору і живе при всіх комунальних зручностях завдяки розміщеним біля Бабки і Старої Рафалівки очисним спорудам? Якщо Кузнецовськ-Вараш не підставить селу плече й екологічна біда повториться, залишиться лише поспівчувати довірливій Бабці, яка у важливу мить забула, що тільки сватаючись, обіцяють, що у свекрухи відра самі принесуть води, а піч напече млинців. У реальному житті все не так, й омріяне щастя, бува, хіба що сниться.

Думаю, давно слід звернути увагу і на землю, приправлену нечистотами, й на городину, яка на ній вирощується. Бо якщо не придатну для пиття воду можна розпізнати за кольором, запахом і за тим, що від неї відвертається худоба, то картопля, буряк, морква збережуть звичний вигляд, а от чого «нахапалися» з присмаченого побутовою хімією ґрунту, з тим розбереться хіба що агрохімлабораторія.

В отаку каналізаційну баюру вляпались у місті енергетиків і в супутній із ним Бабці. Але не тільки це хвилює сельчан. Дивно, але місто як загорілося, так і перегоріло бажанням об’єднуватися з прилеглими селами в єдину територіальну громаду. У селах все обсудили, все узгодили, а вони – проти, хоча без сіл не обходяться!

– Скоро й своїх померлих там не матимуть де хоронити, хіба що поруч із міськрадою, – з гіркотою каже сільський голова. – У нас же – значний земельний запас і низка питань, які всіх однаково хвилюють. Діалог з міським головою Сергієм Анощенком, на жаль, не складається, але я оптиміст. Більшість наших людей працюють на станції. І живемо ми за два кілометри від центру майбутньої об’єднаної територіальної громади. Тож у випадку її формування просто приречені на єдність.

З пресловутим об’єднанням, як мовиться, поки що вилами по воді писано. Але й за нинішньої невизначеності Ярослав Володимирович не опускає рук:

– Порівняно з Заболоттям ми практично нічим не скористалися, хоча теж під боком у станції. Ні чистої води у нас, ні тепла, ні нормальних комунальних доріг. Зате у нас… потужна кузнецовська інфраструктура, яка служить виключно місту, і третину своїх земель ми за «спасибі» віддали кузнецовцям. Був проект щодо тепловодопостачання, але в 1992 році з ним нічого не вийшло. Надія, на щастя, не згасла, і гендиректор РАЕС Павло Павлишин недавно пообіцяв підтримку.

Хочеться, щоб обманутій Бабці таку ж підтримку пообіцяли й у міськраді. І щоб гарні слова раесівців та міськрадівців не розійшлися з ділом. Серйозним кроком до цього і може, і має стати невідкладне введення в дію нового скидного колектора, який поки що залишається яблуком розбрату.

Олексій ГОРОДНИЙ.

Фото автора.

 

Коментар Сергія Денеги, депутата міської ради м. Вараш (фракція ПП СИЛА ЛЮДЕЙ) з приводу провального голосування по передачі в комунальну власність міста каналізаційного колектора:

- Ще 14 серпня 2015 року Кузнецовська міська рада прийняла рішення №2098, яким надала згоду на безоплатну передачу державного майна у комунальну власність територіальної громади міста об’єкту ВП РАЕС, а саме: скидний каналізаційний колектор від міських очисних споруд м. Кузнецовська в річку Стир.

Але для здійснення такої передачі потрібно було привести дане рішення у відповідність до профільного Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності». Потрібно було внести «технічні» правки: додати характеристики об’єкту та зазначити що «Кузнецовська міська рада зобов’язується використовувати його за цільовим призначенням та не відчужувати у приватну власність».

Ніби нема нічого простішого, але…

На чотирнадцятій сесії Кузнецовської міської ради шостим пунктом порядку денного стояло питання про внесення змін в рішення міської ради № 2098. Позитивне вирішення цього питання було заблоковано міським головою Сергієм Анощенком та провладною більшістю депутатів.

Від мера та присутнього депутата Рівненської обласної ради Леоніда Назарчука звучали дивні, та, на мій погляд, надумані аргументи проти того, щоб приймати колектор в комунальну власність. Нагадаю: рішення про його передачу вже було прийнято.

Розмови велися  про те, яка погана РАЕС, як дорого буде утримувати новий колектор і тому подібне, але тільки не по суті питання: не про те, що треба виконати вимогу закону і просто додати в текст вже прийнятого рішення слова «зобов’язується використовувати його за цільовим призначенням та не відчужувати у приватну власність». Певно, саме останні п’ять слів викликали в Анощенка та Назарчука якийсь надприродний спротив. Про мотиви можна тільки здогадуватись.

Справа в тому, що рішення №2098 приймалося ще при минулій міський владі, і, як ми побачили, не влаштовує діючу. Однак це рішення вона не хоче скасовувати. Але фактично блокує передачу колектора, не приймаючи суто технічні правки в рішенні, внести які вимагає закон. На жаль, порушувати закон в Кузнецовській раді вже стає нормою.

Позиція фракції політичної партії СИЛА ЛЮДЕЙ та моя особиста позиція як депутата міської ради полягає в наступному:

1. Старий аварійний скидний колектор, подальша експлуатація якого несе екологічну небезпеку та небезпеку для життя та здоров’я жителів села Бабка, має бути замінений.

2. Новий скидний колектор, який побудовано за кошти державного підприємства (9 мільйонів гривень) та передається нам безоплатно, який замінив би старий аварійний колектор, повинен бути прийнятий у комунальну власність міста Вараш.

3. Ми голосували «за» прийняття проекту рішення міської ради №487 від 10.01.2017 та будемо й надалі підтримувати це рішення.

4. Закликаєм міського голову та депутатський корпус міської ради керуватися при здійсненні своїх повноважень інтересами громади міста, міркуваннями безпеки людей, збереження навколишнього середовища та дотримання законності.

Коментар міського голови Сергія Анощенка з приводу передачі скидного каналізаційного колектора:

- «Питання щодо передачі у комунальну власність громади міста скидного каналізаційного колектора на сьогоднішній день залишається відкритим. Безперечно, місту потрібний новий скидний колектор. Однак, як показало голосування на сесії, приймати таке відповідальне рішення не побачивши усіх необхідних супровідних документів, депутати не хочуть. На сьогоднішній день міській владі достеменно невідомо, кому саме належить земля, по якій проходить новий колектор. Відповісти на запитання депутатів, хто власник цієї землі та чи діє на ній сервітут (обмежене право користування), не зміг навіть присутній під час сесії міської ради начальник відділу управління майном РАЕС Віктор Москалик.

То як саме місто має приймати цей колектор? Як «кота в мішку»? Адже найменша аварійна ситуація – і що робити комунальникам? Щоразу звертатися до власників землі з проханням надати доступ до колектора для проведення ремонтних робіт, а згодом відшкодовувати з міського бюджету гроші за пошкоджені під час ремонту людські городи, насаджені на колекторі?

І найголовніше. Хочу нагадати, що скидний каналізаційний колектор не є окремою спорудою. Це частина комплексу нових міських очисних споруд, які ВП «Рівненська АЕС», відповідно до гарантійних листів, зобов'язана була передати місту. Свого часу представники ДП НАЕК «Енергоатом» обіцяли, що одночасно  з добудовою енергоблоку №4 збудують та передадуть місту нові очисні споруди (до складу яких й входить цей скидний колектор), дитячу поліклініку та школу №6. Чому ж зараз про це начебто всі забули і так терміново хочуть віддати місту лише один колектор без очисних споруд? Аби згодом успішно забути й про інші свої зобов'язання – добудову школи та поліклініки?»

фрагмент відео використано із каналу РАЕС на Youtube

 

ДО ТЕМИ

За даними досліджень сертифікованої лабораторії (забір води був здійснений 17 лютого 2016 року), вода у селі Бабка не відповідає ніяким нормам і вимогам. Дослідженні проби мають такі характеристи:

1.     Запах гнилісно-фекальний.

2.     Забарвленість перевищує 70º, при нормі 35º.

3.     Вміст заліза 6.5 мл/дм3, при нормі для водопровідної води 0.2 мл/дм3, з колодязів –  1.0 мл/дм3.

4.     Перматанатна окисність 52 мл/дм3, при нормі 5,0 мл/дм3, що вказує на значну присутність у воді органічних компонентів.

5.   У воді присутній значний вміст аніонно-поверхневих активних речовин (присутність миючих засобів).

6.  Нафтопродукти перевищують норму, хоча взагалі не повинні бути присутні у воді. По аналізу води їхня місткість – 0.617 мг/дм3.

7. СПАР (синтетичні поверхнево-активні речовини) – 0.45 мг/дм3, їх теж не повинно  бути у воді.

Відібрана проба води не відповідає по якостям для питної води. Вода не придатна навіть для господарсько-побутових цілей.

 

У вас недостатньо прав для коментування.