Польському політикуму притаманний підхід: навіть якщо окремі представники польського підпілля і чинили злочини у роки Другої світової війни – то це не привід ставити під сумнів правомірність їх боротьби за незалежність.
Українському суспільству пробують нав’язати зовсім інший дискурс: якщо окремі підпільники ОУН або вояки УПА чинили злочини – то й боротьба за здобуття Української держави також була злочинною.
Кожний народ зазнав у своєму розвитку «підйомів» і «падінь». І що випадало народові, те неминуче позначалося на його мові.
Відколи древню Галлію завоювали римляни, на території нинішньої Франції довгий час панувала латинь. Це була мова богослужіння і державного управління. Тож творець поняття «французька мова», знаменитий письменник древності Данте Аліг’єрі свій незавершений мовний трактат написав латинню.
Депутатська полеміка довкола перейменування Кузнецовська завершилася нічийним результатом і нині місто покірно чекає на рішення Верховної Ради, яке зробить усіх нас варашанами.
Єдиний, хоча й дуже непевний шанс не зазнати такої ганьби може створити офіційне звернення до Національного інституту історичної пам’яті з проханням роз’яснити міській громаді, чому знехтувана можливість дати Кузнецовську українську назву Полонне, а вибрана іноземна назва Вараш.
Уперше про бій Української повстанської армії (УПА) у Володимирці, що відбувся в лютому 1943 року, прочитала у канадській українській газеті, яку привезли з-за кордону як історичний «презент». Це було в 1992 році. Почуття обурення викликав той факт, що цю історію від нас не тільки замовчували, але й вкрали. Викреслили з посібників. Єдиний, хто не боявся про це говорити, був Юрій Якимович Гузей (Жорж Лиска), вчитель трудового навчання Володимирецької десятирічки. Він показав місця, де був бій, де стояла комендатура (нині там ЗОШ №1), де розміщалася жандармерія (за колишнім будинком побуту).
Червоний мак— символ пам'яті жертв Першої світової війни, а згодом — жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи із 1914 року.