HomeНевидумані історіїЖитіє наше...Хрести повернули сина з полону

Хрести повернули сина з полону

( 0 Votes )

Про чудотворні властивості урочища Хрести, що неподалік від села Луко Володимирецького району, відомо давно. Кілька століть тому тут замерзла родина старців. Згодом люди стали помічати, що щира молитва на цьому місці допомагає здійснити найзаповітніші бажання. На власному досвіді переконалися у тому й місцеві жителі – Олена та Сергій РИЩИКОВЦІ. Щоденне звертання до замерзлого старця Калістрата допомогло повернути сина зі сепаратистського полону.

Коли і як місцеві мешканці дізналися про цілющу силу цього урочища, достеменно невідомо. Згідно з легендою, приблизно два століття тому люди, які йшли у Луко, потрапили в сніжну бурю, заблукали, сіли перепочити і замерзли. Відшукали їх аж весною, коли зійшов сніг. Поховали старців на сільському кладовищі, а на місці їх загибелі поставили дерев’яний хрест, прибивши іконку, яка випала з одягу закам’янілого від холоду Калістрата.

Згодом селяни стали помічати, що бажання, загадані на цьому місці, здійснюються. Сюди поїхали паломники. На знак вдячності за допомогу пов’язували на хрести хустки, рушники, стрічки… Люди розповідають, що не одній людині урочище допомогло впоратися з бідою. За деталями ж відправляють до Олени Рищиковець.

Хатинка бабці Олени розташована під самісіньким лісом, неподалік від урочища. Жінка зі своїм чоловіком Сергієм і доглядають святе місце. Хоча дорогу до галявини, де знайшли вічний спочинок старці, вказують стрічки, Рищиковці часто супроводжують туди паломників: не втрачають нагоди поклонитися старцям. Селяни переконані, що саме чудодійна сила місцини загибелі людей допомогла вирвати сина з полону.

– У нас із чоловіком троє дітей: двоє синів та донька. Менший пиячив «по-чорному», пропадав на очах. Тоді я й почала ходити у Хрести. Як вже молилася – один лише Бог знає. І таки відмолила, кинув пити. Проте спіткала інша біда: кілька років тому його вбило током, – розповідає пані Олена. – Старший, Леонід, – військовий запасу, живе у Кузнецовську. Довгий час воював у Іраку. Я тоді кожну службу в церкві вистояла на колінах, просячи, аби живим повернувся. В сльозах приходила і до старців. Стану і нічого їм не кажу, молюся мовчки. Дякуючи Богу, син повернувся звідти неушкодженим, навіть нігтика йому не поранили.

Коли ж почалися бойові дії на сході України, сина бабці Олени знову забрали у «гарячу» точку. Жінка розповідає, що місця собі не знаходила від хвилювання. Коли ж прийшла звістка, що Леонід потрапив у полон до сепаратистів, ледве не втратила здоровий глузд. Шукати помочі знову ж таки пішла до Хрестів. Старець Калістрат і цього разу почув молитви згорьованої матері.

– Його звідти привезли дуже побитим, проте живим. Зараз лікується у військовому госпіталі в Рівному. Медики кажуть, що йде на поправку, – продовжує розповідь Олена Рищиковець. – Хрести всім допомагають, якщо правильно у них просити. Не так, що прийшов, постояв і пішов додому. Варто зайти за огорожу, щиро помолитися, попросити допомоги у старого Калістрата. А ще люди привозять сюди одяг хворого, залишають на кілька днів, а потім забирають. Це добре лікує хвороби.

Також селяни розповідають, що Хрести допомагають і тим, хто не може мати дітей. Запевняють, ті, хто хоча б один раз побував в урочищі, неодмінно повертаються сюди знову, аби подякувати за поміч.

 

Марія МАРТИНЮК

ілюстрація з мережі Internet

 

У вас недостатньо прав для коментування.